Позитив про угоду про надра ви вже читали. А тепер - ВАЖЛИВЕ "АЛЕ".
Якби я був депутатом - то складно уявляю, щоби проголосував за ратифікацію головної угоди ДО ТОГО, як уряд покаже парламенту технічні угоди. Підписані або принаймні парафовані.
Золоте правило: коли у тебе вимагають підписати документ просто зараз, і не читаючи - то це сигнал тривоги. Це означає, що треба прочитати обов'язково, бо з ним може бути щось не так.
А зараз - точно "не так". Угода, яку подають на ратифікацію, посилається на документи, яких юридично не існує.
Уряд не надав жодних пояснень, чому б не підписати весь пакет перед тим, як подавати на ратифікацію.
Я не маю підстав стверджувати, що у технічних угодах буде якась шкідлива лажа. Понад те, переговорна команда вже не раз довела свою здатність вирулювати треш на прийнятний документ; розраховую на це і зараз. Але наполягання уряду розбивають цю логіку.
Можна, звичайно, жартувати, що то Денис Шмигаль не вірить в українську переговорну команду, чекає лажі, і тому жене коней. Але жарти не знімають проблеми.
Угода має бути узгоджена повністю. Без цього ратифікація її частини буде дивним кроком.
Автор: Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди"