Фінансовий глухий кут Ватикану - WSJ
Фінансові проблеми Ватикану тривають десятиліттями, але особливо гостро вони виявилися останніми роками понтифікату Франциска. У його останні тижні тема бюджету зайняла майже всю увагу: Папа приймав економістів, підписував укази, шукав вихід із кризи. Але дефіцит потроївся з моменту його обрання, пенсійний фонд майже вичерпався, а поточні витрати покривалися здебільшого за рахунок туризму — джерело нестабільне та свідомо обмежене.
Чому реформи не допомогли?
Франциск прийшов до Ватикану з твердим наміром навести лад у фінансах. Він найняв аудиторів, запровадив суворі процедури, почав очищати банк від підозрілих рахунків. Але швидко з'ясувалося, що внутрішня система чинить опір. Деякі департаменти ховали бюджети, гроші зберігали готівкою, а документацію вели у блокнотах. Аудиторам заважали, одного з них — Ліберо Мілоне — звільнили за звинуваченням у шпигунстві, яке сам називав надуманим.
Що із пенсійним фондом?
На перший погляд – ідеальна система: майже всі працівники Ватикану – без утриманців, живуть скромно. Але всередині – безліч проблем. Гроші погано інвестовані, внески занижені, зобов'язання зростають. Восени минулого року Франциск в офіційному листі визнав: без термінових змін фонд незабаром перестане справлятися.
Як кардинал опинився у центрі скандалу?
Кардинал Джованні Анджело Беччу вважався можливим наступником Франциска, доки не опинився на лаві підсудних. Один із найгучніших епізодів звинувачення пов'язаний із викупом викраденої черниці в Африці. Ватикан переказав сотні тисяч євро через «консультантку з безпеки», яка обіцяла організувати визволення. Гроші пішли на люксові готелі, шопінг та дизайнерські речі, а сама черниця у результаті була ?
звільнена іншими силами. Незадовго до суду Беччу таємно зателефонував до Франциска, ввімкнув диктофон і спробував зафіксувати, що той нібито схвалював угоду. Крім цього, Беччу звинувачують у розтраті церковних коштів та провальній інвестиції у лондонську нерухомість на сотні мільйонів євро.
Чому не можна продати картини?
Ватикан має колосальну культурну спадщину — від фресок Мікеланджело до рідкісних рукописів. Але ці скарби не розглядаються як активи: у балансі вони вказані за символічною ціною — один євро. Їх неможливо продати, але витрати на охорону, страхування та обслуговування зростають. Це один із парадоксів: держава, яка має безцінні об'єкти, не може покрити базові витрати.
Чому фінанси – це не лише про гроші?
Реформа бюджету багато в чому вперлася у політику: спроби впорядкувати витрати та ввести контроль викликали опір департаментів, які звикли до автономії. Навіть коли виявлялися порушення, Папа іноді надавав перевагу не публічному розбору, а кулуарному врегулюванню. Йшлося не просто про гроші — а про розподіл влади всередині Ватикану.
Хто тепер займеться цим?
8 травня новим Папою став Лев XIV - Роберт Франсіс Прево зі США. Він успадкував від Франциска як реформаторську повістку, а й увесь клубок невирішених проблем: дефіцит, криза довіри і опір всередині системи. Його обрання – сигнал, що реформи продовжаться. Але щоб вони зрушили з місця, одного бажання буде недостатньо — доведеться ламати традиції, які століттями здавались непорушними.
@costukraine