❓🇨🇳Чому КНР стала світовим лідером з видобутку рідкісноземельних металів?
В останньому відео "Війна США і Китаю за ресурси світу" ми розповідаємо, як Америка та інші промислово розвинені країни значною мірою самі створили підґрунтя для нинішньої кризи. Десятиліттями вони стимулювали розвиток видобування і очищення рідкісноземельних металів саме в Китаї.
На те була низка причин. І головною з них була навіть не дешева робоча сила, яка протягом останніх десятиліть приваблювала до Китаю іноземні інвестиції. Найважливішим чинником була екологія.
Оскільки вміст рідкісноземельних елементів в породах є дуже низьким, для їх видобутку потрібно переробляти величезні об’єми ґрунту. Крім того, в мінералах вони практично завжди зустрічаються не поодинці, а всі разом. І розділяти їх через надзвичайну схожість хімічних властивостей дуже важко.
Ціна, яку доводиться сплачувати за отримання чистих рідкісноземельних металів, є дуже високо. Наявні на сьогодні технології передбачають розчинення гірських порід в агресивних хімікатах, основою яких є сірчана кислота. Після цього за допомогою інших хімікатів сполуки рідкоземельних елементів примушують випасти в осад. А решту розчину, так званий "хвіст", просто виливають у спеціальні водойми - хвостосховище.
Вода, яку викидають металургійні заводи, насичена токсичними речовинами і містить радіоактивні елементи, переважно торій, який є частим супутником рідкісноземельних металів в гірських породах. Все це завдає величезної шкоди довкіллю і збільшує захворюваність місцевих мешканців раком підшлункової залози та легень, лейкемією та іншими хворобами.
Фрукти та овочі на отруєних землях не ростуть, розведення худоби стало неможливим. Селяни з навколишніх територій або покинули свої наділи, або вирощують лише зернові культури, які краще переносять забруднення.
Звичайно, жодна розвинена країна не хоче бачити нічого подібного на своїй власній території. Тож починаючи з 80-х років минулого століття, весь світ дав мовчазну згоду на те, щоб практично весь клопіт, пов’язаний з рідкісноземельними металами взяв на себе Китай, де майже відсутнє екологічне законодавство, і який в погоні за економічним зростанням готовий жертвувати власним довкіллям.
І Китай охоче взявся за цю справу. В 1986 році, після того, як на півночі країни, в провінції Внутрішня Монголія виявили великі поклади мінералів, що містять рідкісноземельні метали, тодішній лідер країни Ден Сяопін оголосив їх видобуток пріоритетною національною програмою.
Почалася інтенсивна розробка родовищ. Видобуток стрімко зростав, і вже через 10 років, у 1995 році, частка Китаю у загальносвітовому видобутку склала 50%. А зараз вона вже досягає двох третин.
Яка іронія долі: щоб виконати вимоги екологічних фундаменталістів з переходу на електрокари треба створити купу мертвих озер. Докладніше у нашому відео