🇳🇬Запуск НПЗ в Нігерії зменшить вартість пального в Україні
У вересні минулого року розпочалося виробництво бензинів на нігерійському НПЗ Dangote. Це спричинило істотні проблеми на європейських НПЗ, які донедавна надлишок своїх бензинів продавали в Африку. Тепер, коли експорт з Європи в Африку впав, ціни на ринку Старого Світу також пішли вниз.
Над європейськими НПЗ нависли чималі проблеми, про що свідчать відповідні цифри.
Так, торік Європа експортувала близько 45 млн тонн бензинів, найбільшими імпортерами були США й Нігерія, на які припало 9 і 8 млн тонн, відповідно.
Своєю чергою загальна річна потреба Нігерії в імпорті становила 12–13 млн тонн. НПЗ Dangote при потужності переробки нафти 650 тис. бар./день (33 млн тонн/рік) здатен виробляти щомісяця 1–1,1 млн тонн бензинів. Таким чином, африканський виробник забезпечив власним паливом внутрішній ринок.
Експорт з Європи у Нігерію в четвертому кварталі 2024-го зменшився удвічі, до 1,12 млн тонн. У січні бензинова маржа (різниця між котируваннями бензину й нафти) впала до 5,4–8,7 дол./бар. — найнижчого рівня з 2021 року.
Як результат, із вересня минулого року різниця між котируваннями бензину на півночі Європи й у Середземномор’ї почала зменшуватися. Крім того, литовські й німецькі виробники через профіцит знизили премії. Це зробило бензин від західних постачальників дешевшим, ніж на півдні.
У січні вартість 1 кубометра литовського або німецького бензину на українському кордоні була на 34–46 дол. меншою за вартість румунського продукту, навіть коли OMV Petrom був змушений знизити націнки на 40–50 дол./кубометр.
Перелив європейського ринку і зниження закупівельних цін не минули непомітно й для українських споживачів. Зокрема, це простежується по зниженню спреду між бензином і нафтою у 2023–2025 роках: якщо два роки тому різниця становила 235 дол./тонна, то 2025-го — 148 дол./тонна. У перерахунку це 3,4 грн/л, тобто на стільки був би дорожчий бензин на українських колонках, якби не профіцит бензину в Європі. Цей ефект був би відчутнішим, якби не поступове збільшення акцизів на моторні палива, що стартувало у вересні 2024 року і продовжилося 1 січня 2025-го.
Серед негативних наслідків перевиробництва бензину зазначимо майбутній тиск на українських нафтопереробників, які відновлюватимуть свої заводи після завершення війни. Адже конфігурація наших НПЗ теж передбачає збільшений відбір бензинів. З іншого боку, підвищену конкурентоспроможність внутрішнього виробника буде зумовлено великими обсягами вітчизняного біоетанолу — ключового октанопідвищуючого компонента бензину, без якого продаж цього пального заборонено з 1 травня. Отже, перспективи гарні, залишається дочекатися кінця війни.
У Європі розташовано 75 нафтопереробних заводів, здатних переробляти 648 млн тонн сировини на рік. Це величезний обсяг, утім, його не вистачає для забезпечення ринку Старого Світу власним дизельним паливом. Водночас бензину виробляється більше, ніж потрібно, тому європейські країни покладаються на експорт, щоб позбутися надлишків палива.