Колеги з ЦЕС пишуть в контексті євроінтеграції агросектору:

"Наші великі агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку — продавати продукцію дешевше, ніж місцеві фермери. Якщо впровадити стандарти ЄС від якості ґрунтів до добробуту тварин і правил використання добрив 一 це збільшить собівартість продукції — і знизить нашу конкурентоспроможність.

Але щоб підняти стандарти — потрібні дотації. Але дотації дадуть тільки після вступу до ЄС. А без них — змінювати виробництво надто дорого. Тобто маємо типову політичну пастку: не можемо змінитися без підтримки, але й підтримку можуть не дати, поки не змінимося".

В мене такі коментарі викликають принаймні здивування і відчуваю потребу прокоментувати це зі свого боку:

1) агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.

2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні

3) " Але щоб підняти стандарти — потрібні дотації" - камон, тут одні емоції. Які тут дотації ще потрібні, бізнес сам буде інвестуватись, щоб відповідати умовам, бо ринок ЄС привабливий, в цьому є вигода. Тут ніякої підтримки не потрібно, невже нема куди дівати гроші платників податків? Нема тут ніякої пастки, не потрібно в оману людей вводити