🇪🇺Найвищі та найнижчі пенсії в Європі
Діаграма візуалізує останні доступні дані про щорічні витрати на пенсії від держави на одного пенсіонера в 35 європейських економіках, а також частку національного ВВП, що виділяється на пенсійне забезпечення.
Дані для цієї візуалізації взяті з двох окремих баз даних Євростату, посилання на які наведені тут і тут.
Загальні державні витрати на пенсії в Європі у 2022 році поділені на кількість пенсіонерів, а суми перераховані в євро та стандарт купівельної спроможності (PPS).
ℹ️ PPS — це штучна валюта, створена ЄС для порівняння країн шляхом коригування місцевих цін. Теоретично 1 PPS дозволяє придбати однакову кількість товарів (або послуг) будь-де.
Ісландія, Люксембург і Норвегія посідають перші місця з щорічними виплатами понад 30 000 євро.
Високі зарплати, значні доходи бюджету від енергетики або фінансів, а також обов'язкове заощадження дають цим невеликим, багатим економікам можливість фінансувати щедрі виплати.
Данія та Швейцарія замикають п'ятірку лідерів, поєднуючи універсальні базові пенсії з обов'язковими пенсійними схемами.
У всіх п'яти країнах виплати все ще складають менше 9% ВВП — значно менше середнього показника по ЄС (12,2% ВВП) — завдяки вищим податковим базам.
З іншого боку, Італія, Франція та Іспанія виділяють від 9% до 12% ВВП на пенсії, але виплачують менше 20 000 євро на одного отримувача, хоча ця сума є вищою, якщо врахувати паритет купівельної спроможності.
Старіння населення, формули «плати, як отримуєш»* (pay-as-you-go formulas — це фінансовий принцип, за якого видатки фінансуються безпосередньо з поточних доходів) *та повільне зростання обмежують стійкість.
Правила ЄС, що заохочують пізніший вік виходу на пенсію та індексацію виплат до цін, а не до заробітної плати, можуть допомогти скоротити цей розрив.
У Польщі та Угорщині пенсії займають таку саму частку ВВП, як і в країнах Північної Європи, але виплати становлять менше 7 000 євро.
Нижча продуктивність обмежує надходження внесків, а десятиліття еміграції ще більше скорочують робочу силу.
Перехід на PPS зменшує розрив — польські пенсіонери отримують 11 700 за стандартом купівельної спроможності — проте реальні доходи залишаються скромними.
Зростання заробітної плати, вища участь старших працівників та опціональні накопичувальні пенсійні системи* (система добровільних накопичень на пенсію, коли громадяни самі вирішують, скільки та куди відкладати кошти для забезпечення своєї майбутньої пенсії)* могли б підвищити адекватність без розриву бюджетів.
Таким чином, цей рейтинг показує, як абсолютне багатство та політичні рішення впливають на пенсійну безпеку.
🇺🇦 Якщо взяти останні дані за 2024 рік, то номінальний ВВП України за 2024 рік становив 7 658,7 млрд грн, а на безпосередню виплату пенсій пішло 736,4 млрд грн із загальних витрат ПФУ. Тобто конкретно на пенсії йде 9,6% ВВП. Але в нас гірші перспективи ніж в інших країнах ЄС - міграція, старіння населення, один з найнижчих у світі показник співвідношення працюючих на одного пенсіонера.
Тому для нас проведення непопулярної пенсійної реформи, яку ще запустив Кучма у далекому 2003 році (раніше у 1998 він видав Указ про необхідність реформування), питання існування державності.
P.S. Докладніше у нашому звіті "Чому бідують українські пенсіонери?"