📃Ефективність ВР — аналіз законотворчості та досвід світу
Наш другі і колега Мирослав Лаба з Економічної експертної платформи написав дуже важливий текст про законотворчій процес у парламенті: кількість поданих законодавчих ініціатив у рази перевищує показники країн ЄС, умовна вартість ухвалення одного закону сягає кілька мільйонів гривень.
Ключові тези:
🔹у 2022–2024 роках понад 80% законопроєктів подали народні депутати, 15% — уряд, решту — президент. Для порівняння: у країнах ЄС більшість законодавчих ініціатив надходить від уряду, і їхня кількість значно менша. В Україні за три роки зареєстровано понад 3000 законопроєктів, у Латвії — 747, Ірландії — 334, Норвегії — 150, Великій Британії — 92, Польщі — 423.
🔹до багатьох депутатських ініціатив є багато зауважень, як по суті їх змісту, так і по формі підготовленого тексту (нормотворення).
🔹Окрім прийняття законопроектів, Парламент затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку та Програму діяльності уряду. Останню таку програму Уряду схвалено Парламентом майже 6 років тому, - 4 жовтня 2019 року. Вона містила 78 цілей. Зокрема, зменшення витрат і часу платників на податкове адміністрування та зниження загального податкового навантаження.
Реальність: податкове навантаження зросло, адміністрування ускладнилося, а в інтернет-покритті прогрес є, але окремі законодавчі ініціативи народних депутатів викликають занепокоєння галузі.
🔹Показовим прикладом не ефективної співпраці двох гілок влади стала історія з урядовим законопроєктом №11416 від 18 червня 2024 року, який мав забезпечити додаткові надходження для фінансування ЗСУ. Документ пропонував нові ставки військового збору: 1% від доходу юридичних осіб, 5% від двох МЗП для ФОП 1 та 2 групи, 5% від купівлі дорогоцінних металів, 30% від реалізації ювелірних виробів, 15% від купівлі авто та 5% від послуг мобільного зв’язку та інше. Після нищівної критики експертів і профільного комітету Верховної Ради законопроєкт відхилили. Уряд втратив понад два місяці, адже альтернативний депутатський варіант №11416-д з’явився лише наприкінці серпня.
🔹У 2024 році на фінансування парламенту у Державному бюджеті було виділено майже 3,0 млрд грн. За цей рік Верховною Радою було ухвалено 322 закони, це приблизно 9,17 млн грн на один прийнятий закон. П'ять з шести зареєстрованих законопроєктів так і не стали законами, хоча час та державні кошти на їх підготовку були витрачені.
🔹Як має бути: приклад Польщі
У Польщі ключову роль у нормотворчості відіграє Урядовий центр законотворчості (Rządowe Centrum Legislacji), який координує роботу Ради Міністрів, готує та аналізує проєкти законів, забезпечує їхню відповідність Конституції та міжнародному праву, уніфікує законотворчу практику та веде просвітницьку роботу.
Ще на етапі розробки законодавчої ініціативи депутати та Урядовці мають можливість обговорити концептуальні положення законопроекту, запросити експертів ринку для пошуку оптимальних рішень, і лише після того формується технічне завдання юристам для написання тексту законопроекту згідно до всіх вимог нормотворення.
Такий підхід, зменшує час та витрати на підготовку законопроектів та мінімізує ризики його відхилення під час розгляду у парламенті.
@costukraine