Війни виграють не генерали, війни виграють вчителі та священики.

Цю фразу приписують німецькому канцлеру Отто фон Бісмарку, хоча це не точно. Та це і не важливо зараз, і я більше про вчителів або радше про освіту та науку, адже основний ресурс держави - це люди і людський капітал.

Дякую колегам з Ціни держави за свіже і водночас чудове відео "Чому українська школа деградує? Бідний учитель = слабка країна", дуже раджу подивитись. Це надважливе питання для розвитку та росту України, але йому увага приділяється за залишковим принципом. Як один мій давній друг каже - не треба мені багато говорити, що ви робите, покажи мені бюджет і одразу стають зрозумілими пріоритети міністерств та держави в цілому.
Так ось, освіта та наука нажаль не в пріоритеті. Витрачаються кошти платників податків на, наприклад, сумнівні за ефективністю програми компенсації вартості с\г техніки чи обладнання, чи натягуються на глобус індустріальні парки з купою пільг та компенсацій і тд. Більше того, освіта та наука ніколи, як на мене, не були в пріоритеті в Україні. Самі ж чиновники подавали всім приклад такого ставлення до освіти та науки. Всі ми пам'ятаємо багато випадків, як міністри раптом ставали кандидатами наук, перебуваючи на посаді. Як ніби написати дисертацію - це сходити в магазин. Та що там міністри, ось навіть залізний Головком встигав писати дисертацію та захиститись в перші роки повномасштабного вторгнення. Куплені оцінки, атестати, медалі, дисертації/дипломи і тд - це симптом хвороби, а не її причина.

Витрати на освіту та науку - це інвестиції в довгостроковий розвиток країни і це набагато легше пояснити платникам податків. Ми беремо ваші гривні, які ви сплатили у вигляді ПДВ в магазині чи податку на доходи, і віддаємо їх вчителям та/або оборону, а не умовному агрохолдингу чи фермеру на компенсацію вартості ще одного трактора чи комбайна, в якого і так все в порядку в фінансовому стані.

Я можу про це все говорити, адже добре знаю систему вищої освіти з середини, як вітчизняної так і зарубіжної. Більше того, я теж на початку нульових, зовсім ще зелений, одразу з педуніверу, викладав в середній школі фізику та інформатику. Але мусів поєднувати з іншою роботою, бо в Києві на одну зп вчителя - не реальна справа, хоча викладати мені подобалось. Вистачило лише на рік - пішов в економісти, хоча в освіті та науці залишився до сьогодні