❓Відбудова, добробут і освіта: що пропонує новий уряд. Частина 1
18 серпня Ю. Свириденко представила план дій нового Уряду по найпріоритетнішим напрямкам. Попри те, що пропонуються правильні ідеї, окремі пункти суперечать цим намірам.

Разом з оптимізацією видатків і зосередженню на адресній соціальній допомозі, що ми підтримуємо, пропонують запровадити щорічні чек-апи здоровʼя для всіх, кому за 40. Щоб підвищити довіру, Кабмін запросив громадськість подавати пропозиції до програми – крок, що має підтвердити щирість намірів після скандалу з призначенням голови БЕБ. Наші колеги з УРБ виступили з пропозиціями розробки нового Податкового кодексу, запровадження чітких критеріїв трудових відносин, КРІ для податкової та митниці й завершення конкурсу на голову ДМС тощо. Якщо уряд справді має намір почути громадськість, варто переглянути Національну стратегію доходів, адже петиція про це набрала понад 25000 голосів.

Для аналізу змісту програми, ми зосередили свою увагу на напрямках «Відбудова», «Добробут» та «Освіта». Уряд намагається закласти у своїй програмі інструменти повернення мігрантів через “спеціальні програми – житло, робота та соціальна підтримка”, а також запуск множинного громадянства.

Понад половина українців за кордоном збираються повертатись лише після завершення війни, і тільки 40% вважають, що підвищення рівня життя в Україні зробить повернення більш імовірним. Конкурувати з соціальною політикою тієї ж Німеччини здається просто неможливим: там українці мають право на грошову допомогу у €563 на місяць, повну оплату житла та комунальних послуг.

Таке соціальне забезпечення значно вище за можливості українського бюджету. Високі соціальні стандарти неможливі без збільшення податкових надходжень, які генеруються бізнес-активністю.

Наше опитування показало, що 96% українців готові залишатися жити на батьківщині за умови міцної економіки, яка забезпечує гідний заробіток. При цьому 62% залишаться навіть без перспектив, однак не дивно, що це число зменшуватиметься, якщо новий уряд продовжить закривати очі на відсутність верховенства права та зазіхатиме на антикорупційні інституції. Понад половина молоді готова залишатися в Україні, якщо матимуть можливість гідно заробляти й підтримувати високий рівень життя, а 43% – за будь-яких обставин.

Майже 80% цієї молоді хотіли б бути підприємцями, що створює нам значно кращий потенціал ніж у Європі, адже саме бізнес генерує податкові надходження до бюджету, без яких соціальне забезпечення неможливе. Але коли справа дійде до втілення власної справи у життя, ймовірно, що ця молодь розчарується, якщо податкова та митниця залишаться не реформованими (саме ці органи створюють найбільше проблем для підприємців).

Але це не є основним пріоритетом урядової програми, і в якості підтримки бізнесу для відбудови пропонується створення “спеціального економічного режиму” на прифронтових територіях. Ця пропозиція викликає сумніви:

1) дослідження Світового Банку свідчить, що успіх спеціальних економічних режимів залежить від сили верховенства права в усій країні;

2) пріоритети бізнесу вже другий рік поспіль – це усунення непередбачуваних дій держави, що можуть погіршити стан бізнесу.

Для підтримки бізнесу влада обіцяє продовження дерегуляції, а ми нагадуємо, що тільки скасування актів виконаних робіт, яку підтримує понад 70% підприємців – ефективніше за пільгові програми.

Головним недоліком урядової програми є повторення помилок попередників – обіцянка соціальної допомоги з короткостроковим ефектом замість чесного погляду на фундаментальні проблеми. На Мінфін покладені функції “пошуку додаткових джерел фінансування”. Тим часом проблема тотальної недовіри до фіскальних органів ігнорується. Неможливо ефективно наповнювати бюджет, коли відсутні чіткі КРІ й презумпція вини платника податків, що може схиляти бізнес до роботи в “сіру”.

Новий уряд не згадав перезавантаження “податкової”, на якому ми наголошували ще два роки тому. Реформування інституцій є довгим процесом, від якого залежать не лише транші макрофінансової допомоги, а й плани суспільства на майбутнє в цій країні.