❓Відбудова, добробут і освіта: що пропонує новий уряд. Частина 2
Продовжуємо аналіз плану дій нового Уряду (частина 1)
Ознайомлення з окремими пунктами по добробуту показує, що уряд принаймні розуміє глибину проблеми й вкотре анонсує перехід до накопичувальної пенсійної системи. Це безперечно позитивний сигнал. Адже ще у квітні 2024 року Верховна Рада ледь не ухвалила відповідний законопроєкт №9212 – забракло всього 12 голосів. Нинішня програма знову встановлює дедлайн до кінця 2025 року.
Проте важливо, щоб на цей раз справа не обмежилася деклараціями: потрібні конкретні кроки й механізми реалізації, адже суспільство вже втомилося від багаторічних обіцянок без результату.
Нова пенсійна система анонсується як модель з прямим зв’язком між сплаченим ЄСВ і розміром пенсії, трансформацією спецпенсій у професійні та запровадженням обов’язкової накопичувальної системи.
Замість виплат “за статусом”, пенсії платитимуться на підставі професійних програм, де визначено три частини виплат: базова пенсійна частина, варіативна частина, що залежатиме від величини ЄСВ і стажу, та професійна пенсійна частина, яка має надаватися спеціальною програмою, ініційованою роботодавцем. Очікується, що у 2026 р. 5 млн українців матимуть мінімальну пенсію не менше 4000 грн завдяки новому порядку нарахування.
У нашому звіті ми наголошували на іншій складовій пенсійної реформи – підвищенні пенсійного віку з урахуванням різниці в тривалості життя жінок і чоловіків. Нині дефіцит Пенсійного фонду покривається дотаціями ~4% ВВП.
Однак ні в цій, ні в попередніх програмах урядів пенсійний вік вочевидь не збираються підвищувати через політичну непопулярність. І це стосується не лише України – Франція, Бельгія, Данія також підвищують пенсійний вік до 64 і 70 років, тільки в нас демографічна ситуація ще погіршується виїздом населення.
Принцип адресності допомоги, на якому наголошує новий Кабмін, раніше вже декларувався. У програмі уряду Дениса Шмигаля 2020 року теж обіцяли “адресну підтримку незахищеним верствам”.
На практиці ж у 2021-2022 роках влада запускала масові виплати на кшталт “тисячі від Зеленського” за вакцинацію. Ми вже не перше десятиліття рекомендуємо проведення перевірки матеріального стану, у 2023 році ця позиція була відображена у аналітичному звіті, де пропонується, запровадження єдиного інтегрованого реєстру отримувачів соціальної підтримки та соціальної допомоги та комплексний аналіз усіх попередніх програм на предмет ефективності.
Позитивною виглядає ідея конкретні послуги з соціального захисту за принципом “гроші ходять за людиною”. Громадянин сам обиратиме постачальника допомоги серед державних, приватних або некомерційних підрядників, а бюджет платитиме за фактично отримані послуги.
Приватні учасники ринку соціальних послуг можуть надавати їх зі значно меншими витратами, ніж держава, й це стимулюватиме додаткову зайнятість поза державним сектором. Попит на це величезний: наразі потреби населення в соцпослугах покриті всього на 13% й близько 80% надають держструктури.