Відбудова, добробут і освіта: що пропонує новий уряд. Частина 3
Продовжуємо аналіз плану дій нового Уряду (частина 1 і 2)
Урядова програма відводить чільне місце освіті та науці. Парламент ухвалив новий закон «Про професійну освіту». Він перетворює ПТУ на автономні неприбуткові товариства із ширшою самостійністю у фінансах і кадрових рішеннях. Упроваджується “дуальна освіта” з тісною співпрацею бізнесу через навчання на виробництві, а від 18 типів закладів залишається 2 – професійні коледжі та навчальні центри.
Представники бізнесу долучатимуться до наглядових рад при ПТУ для контролю за якістю освіти. Реформа давно назріла, адже потребу в кваліфікованих робітниках, яких готують ПТУ, мають понад 85 % відкритих вакансій – зокрема, будівництво, транспорт, легка промисловість.
Заклади вищої освіти страждають від “притоку” абітурієнтів на гуманітарні напрями, і такий надлишок знецінює вищу освіту за цими спеціальностями. Подібний шлях вже проходила Польща, яка розпочала цю реформу в 2012 й завдяки тісній співпраці з бізнесом вдалось оновити навчальні програми й забезпечити залежність фінансування ПТУ від якості навчання до попиту на ринку.
А в Швейцарії професійно-технічній освіті віддають перевагу близько 70% молоді, і поєднання навчання та практики на виробництві забезпечує низький рівень молодіжного безробіття .
Добре виглядає й обіцянка оновити шкільні програми, зробити акцент на STEM та практичних навичках, профілювати старшу школу. Уряд говорить про пілоти нових програм вже з вересня 2025. Паралельно – безпечні школи, з укриттями, інтернетом, нормальним харчуванням.
Найактуальніший пункт – зарплати вчителів, які не можуть надавати якісну освіту, отримуючи менше за касира в “АТБ”. Заступниця міністра Кузьмичова зазначала, що для суттєвого підвищення треба 200 млрд грн. Поки що в бюджетній декларації закладено поступове зростання зарплати до 19,6 тис. грн у 2028.
Вивільнити кошти для цього можна було б з тіньової економіки, через перезавантаження митниці та запровадження КРІ для фіскальних органів.
🤬Що не тішить: у новому урядовому плані практично відсутня тема об’єднання університетів. Натомість документ акцентує лише на сильній «університетській мережі» з автономією. Злиття ЗВО було основною ідеєю попередньої команди, а початок корпоративізації університетів – чи не найголовнішим досягненням.
Суть цього процесу в запровадженні незалежних наглядових рад і залучення бізнесу та громадськості до ухвалення рішень. Торік Кабмін започаткував експеримент - у 4-х університетах-учасниках створили наглядові ради, яким делеговано ключову частину управлінських повноважень, зокрема відбір керівників (ректорів) та контроль фінансів і якості роботи закладу. У КАІ наглядова рада працює уже з лютого 2025 , а її склад включає бізнесменів (представники UNIT.City, EPAM), громадських активістів, ректорів, академіків – що дає зрозуміти, що рада це не «фасад», а реальний орган із впливом. Якщо не забезпечити тяглість цього процесу між новою та старою командою, є ризик, що реформа ЗВО лишиться ще однією напівмірою, хоча від неї залежить економічний потенціал повоєнної України.
Деякі обіцянки залишилися «спадщиною» попередніх документів. Наприклад, і нинішня, і попередня програми передбачали широкомасштабне підвищення кваліфікації вчителів: так, ще в плані дій 2023 йшлося про підготовку 100 тис. учителів до 2026 – це ж у новому проєкті. Пакет заходів для вчителів і підвищення їхніх зарплат переважно збігаються з попередніми ініціативами.
Сильною стороною програми Кабміну є увага до модернізації освіти, але пріоритети по відбудові та добробуту все ж уникають відповідей на найскладніші питання. Повторюються старі обіцянки накопичувальних пенсій без розмови про пенсійний вік; декларується адресна допомога без аудиту її отримувачів; освітні реформи нарешті стартують, але найрадикальніші кроки укрупнення університетів “загубилися”.
Критично важливими залишаються судова реформа, ліквідація презумпції вини бізнесу – без цього навіть найкращі ідеї знову перетворяться на “за все хороше й проти всього поганого”.
@costukraine