💪Як Україна розробила стратегію з виснаження РФ - Енн Епплбаум
Стислий виклад статті Пулітцерівської лауреатки та історика Енн Епплбаум для The Atlantic:
🔹У великому складі десь у центрі України робітники акуратно складають крила літаків — маленьких — у ряди. В іншій частині цеху група чоловіків працює над корпусом безпілотника, налагоджуючи електронну панель. В тимчасових локаціях по всій країні інші виробляють ці панелі з нуля — використовуючи якомога менше імпортних деталей, уникаючи всього американського й китайського.
Всі люди, яких я бачила на цьому підприємстві, мали інші професії ще три роки тому — тоді цього заводу взагалі не існувало.
🔹Ще на початку війни Україна майже повністю покладалася на імпорт зброї з-за кордону. Тепер вона щороку виготовляє мільйони дронів, великих і малих, а також інші види озброєнь. Їх застосовують на передовій, де вони не дозволяють Росії здобувати суттєвих успіхів, навіть попри драматичні заголовки у ЗМІ.
🔹Українці також використовують морські дрони, щоб очистити своє Чорноморське узбережжя від російських кораблів — здобуток, який на початку війни здавався неможливим.
🔹Наразі дрони застосовують для ударів по стратегічних цілях глибоко на території Росії, по виробництву нафти, трубопроводах та інших економічних об’єктах.
Підприємство, яке я відвідала — Fire Point — спеціалізується на виробництві дронів великої дальності. Ці машини здатні долати до 1 400 км та перебувати в повітрі до семи годин. Один з їхніх нових продуктів — крилата ракета Flamingo, що може вражати цілі на відстані 3 000 км. Компанія також тестує балістичні ракети.
Ці можливості зробили Fire Point передовим елементом найбільш амбітної стратегії України — кампанії проти російських нафтопереробних заводів, нафтопроводів, нафтогазових об’єктів загалом. У руках України цей наступ стає власними «санкціями».
Під час війни Україна переорієнтувалася на власні виробничі лінії дронів та оборонної техніки, що дало змогу оперативно адаптувати технології під потреби фронту. Офіцери кажуть: те, чим вони оперують нині, — значно відрізняється від того, що було рік чи два тому.
Ці зміни призвели до того, що атаки в глиб Росії збільшилися — кожної ночі запускається кілька десятків ударів. Але відстежити всю шкоду складно: Україна не завжди визнає удари, Росія ховає факти, а на місцях ударів часто немає спостерігачів.
Втім українські військові ведуть докладний облік завданих втрат і вибирають пріоритети: вони руйнують аеродроми, заводи й склади боєприпасів. Як сказав один з офіцерів, російські втрати у людському ресурсі їх не зупиняють — Москва може терпіти велику кількість жертв. Але вона реагує, коли втрачає гроші: олігархічна система залежить від доходів від нафти й газу, які йдуть на утримання влади та корупційні платежі.
Цьому допомогло ослаблення російської системи протиповітряної оборони, яка вже не може одночасно покрити всю територію можливих цілей. З серпня було вражено 16 із 38 російських нафтопереробних заводів, декотрі — неодноразово.
В серпні українці вразили насосну станцію Унеча — ключову точку трубопроводу «Дружба», яка з’єднує Росію з країнами Європи, зокрема з Угорщиною та Словаччиною.
Наслідком стало: експорт нафти Росією знаходиться на найнижчому рівні з початку війни. Більшу частину нафтопереробних потужностей уже знищено або пошкоджено. Кремль був змушений обмежити експорт нафтопродуктів, оскільки не вистачає навіть для внутрішнього споживання.
🔹Таємно європейці підтримують цю стратегію України: Німеччина виділить $10,5 млрд у 2025–2026 роках, які значною мірою підуть на будівництво дронів. Швеція взяла на себе зобов’язання на $7,4 млрд.
Рішення ЄС інвестувати $6 млрд у «Аліянс дронів» має на меті зростання оборонного потенціалу на «східному фланзі» Європи, але ці гроші також підсилять українську здатність виробляти дрони.
Зеленський неодноразово підкреслював: «Найефективніші санкції — палаючі нафтопереробки, термінали, нафтобази Росії». У відсутність реальних дій із боку США Україна разом із Європою вимагає власного рішення.
@costukraine