✍️Довгий шлях спрощень для бізнесу: навіщо потрібно скасувати акти виконаних робіт
Колонка у Delo.ua Мирослава Лаби, асоційованого експерта CASE Україна, фахівця з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи про те, що вагомим чинником підтримки бізнесу з боку держави є, власне, питання дерегуляції підприємницької діяльності та зменшення його постійних витрат на виконання обов’язкових процедур обліку та звітності.
Ключові тези:
🧾 1. Ціль реформи держфінансів
У стратегії гармонізації податкового законодавства з ЄС закладено мету зменшити час бізнесу на подання звітності та сплату податків —
з 328 год/рік (2021) до 250 год/рік (2025).
Одним із способів скорочення бюрократії є відміна актів виконаних робіт (послуг) і перехід на електронні інвойси.
🌍 2. Міжнародний досвід
ЄС уніфікував електронні рахунки-фактури через Директиву 2014/55/ЄС.
Це дало змогу країнам зменшити адміністративні витрати бізнесу та зекономити до €40 млрд щороку.
Акти виконаних робіт залишились лише у країнах колишнього СРСР (РФ, Білорусь, Казахстан).
У США, ЄС та Британії такі документи не використовуються.
📊 3. Проблема актів в Україні
За даними CASE Україна:
- складання актів займає 13% робочого часу бухгалтера і 5% часу керівника;
- підготовка одного акту коштує 200–300 грн, або до 4000 грн на місяць;
- у великих компаніях над цим працюють до 15 осіб.
Навіть електронна форма не допомагає — контролери все одно вимагають паперові підписи та печатки.
74% підприємців підтримують повну відмову від актів.
💡 4. Очікувані результати
Відмова від актів:
зменшить витрати бізнесу;
гармонізує документообіг із міжнародними стандартами;
прибере бар’єри у співпраці з іноземними партнерами.
⚖️ 5. Законодавчі ініціативи
Урядовий законопроєкт №14023-1 (від 9 вересня 2025) — спрощує вимоги до первинних документів,
прибирає потребу в актах і дозволяє не зазначати посади, прізвища та підписи замовників.
Очікувана економія — мінімум 20 млрд грн на рік.
Альтернативний депутатський законопроєкт №14023 — має ті ж цілі, але з обмеженнями:
не стосується робіт/послуг за бюджетні кошти;
вимагає попередньої домовленості між сторонами про відсутність актів.
CASE Україна та бізнес-асоціації вважають урядовий варіант більш ліберальним і ефективним.
Комітет ВР рекомендував узяти за основу депутатський проєкт, але погодився розширити сферу його дії до другого читання.
🧠 6. Історія питання
Ідея скасування актів обговорювалась понад три роки.
Над узгодженням 38 слів законопроєкту працювали десятки відомств, експертів і бізнес-груп.
Прорив став можливим завдяки спільним зусиллям Мінекономіки, Ради підприємців, CASE Україна, BRDO та бізнес-асоціацій.
🇺🇦 7. Очікування
Рішення про скасування актів уже дозріло, і тепер головне —
щоб Верховна Рада ухвалила його швидше, ніж уряд погоджував.
Читати весь текст
P.S. Варто додати, що адвокаційна кампанія зі скасування обов'язковості актів стартувала завдяки підтримки "Останнього капіталіста", а згодом долучився Львівський регуляторний хаб.