По сьогоднішній нобелівці з економіки хочеться окремо пройтися по "творчому руйнуванню" (creative destruction) - коли нові технології, бізнес-моделі чи продукти витісняють старі, знищуючи застарілі галузі, але водночас створюючи умови для економічного зростання.
Без "творчого руйнування" (ТР) не могло б бути прогресу, покращенню якості товарів і послуг, їх доступності для кінцевого споживача і загалом добробуту.
Ви кожного дня зустрічаєтеся із результатами ТР:
- ваші смартфони з екраном замість кнопок поховали BlackBerry (напівсмартфон) та колись беззаперечного лідера ринку мобільних телефонів Nokia. Рекомендуємо на цю тему стрічку BlackBerry (2023) - крута екранізація "творчого руйнування".
Крім самих технологічних рішень смартфони породили гігантську індустрію - від створення застосунків до сфери розваг у смартфоні.
- YouTube, який забирає на себе шалені рекламні бюджети та блогери зі своїми проектами забирають шалений шмат грошового пирога у телеканалів, що ті нарікають про "голодні ігри". Проте, яке розмаїття контенту для споживача (якого ніколи не було і не буде на ТБ).
- Поява цифрової фотографії знищила Kodak (колись - гігант фотоплівки)
- Uber, Bolt, Uklon майже знищили сервіс таксі. Мінуси? Тільки для чуваків, що чатують біля аеропортів, вокзалів з х5 цінниками. Для кінцевого споживача шалена перевага, для людей, які хочуть у гнучкий спосіб отримати заробіток, або компенсувати витрати по дорозі додому.
- Amazon, Rozetka...
Усі чудові досягнення сучасної цивілізації (і не лише сучасної) - це продукт творчого руйнування.
Але творче руйнування можливе лише в умовах економічної свободи, коли відбувається змагання між учасниками ринку за найкраще задоволення потреб клієнта.
Вороги творчого руйнування - апологети "треба щоб все було як раніше". Це умовні середньовічні цехи з майстрами, підмайстрами, жорсткими регуляціями, монополіями та відсутністю конкуренції.