🇪🇺🚜Протекціонізм на європейському аграрному ринку потіснив український АПК
*Текст написав *«Економічний Вісник». Підписуйтеся й читайте більше аналітики
13 жовтня Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною.
За нею обсяг квот зменшився, а умови експорту української агропродукції погіршилися.
За старою системою автономних торговельних заходів (АТЗ), що була введена в 2022 після початку війни, український експорт продовольчих продуктів не обмежувався.
Це підтримувало українську АПК та частково компенсувало втрати від війни. Також це сприяло ціновій стабільності на європейському ринку, що був під тиском інфляції через газову кризу 2022.
В період дії скасування мит та квот на продукцію с/х з України експорт в ЄС збільшився з 30% у 2021 до 59% у 2023.
Навіть попри втрату більше ніж 20% території, експорт продовольства зберігався на рівні довоєнного 2020 року — а саме 21.9 млрд дол, чому сприяла безмитна торгівля та відсутність квот.
Їх повторне введення поверне Україну до 2021 року, до мит та квот.
Українському АПК це буде коштувати близько 700 млн дол.
Але умови нового договору будуть кращими для України в порівнянні з 2021 роком.
Нові квоти перевищують максимальні обсяги експорту по 21 з 34 позицій.
Проблема в обмеженнях по основній номенклатурі експорту — кукурудзи та пшениці.
Експорт цих товарів в 2024 становив 13.7 млн тонн та 6.3 млн тонн відповідно, а нові квоти — 1 й 1.3 млн тонн.
Разом експорт кукурудзи та пшениці це 8.7 млрд дол з загальних 24.5 млрд аграрного експорту.
Хоча квота на кукурудзу в 13 разів менша за експорт, квота на пшеницю перевищує показники експорту 2021 року, коли діяв аналогічний договір про квоти та мита.
Але якщо прийнята угода від 13 жовтня цього року виглядає, як покращення відносно довоєнного періоду, в порівнянні з АТЗ умови погіршилися.
Від повної лібералізації експорту АПК, ми увійшли в дезінтеграційний тренд на фоні зростання меркантилізму в ЄС.
В умовах мирного часу це можна було б назвати прогресом.
Проте зараз вітчизняні виробники втрачають двічі: на квотах та через війну.
Сама ж угода виражає в собі два повʼязаних та характерних для поточної економічної ситуації пункти.
Перший — європейський ізоляціонізм та протекціонізм.
Нова угода захищає позиції європейських аграріїв, блокує конкуренцію зі сторони України.
Другий, нерозривно звʼязаний з першим — укріплення торгових звʼязків України з ЄС на фоні фрагментації призвело до зменшення альтернативних напрямків експорту.
Це обумовлено загальним трендом на деглобалізацію торгівлі.
В підсумку, угода не відповідає постулатам, яких ще нещодавно одностайно притримувався ЄС.
Вона протирічить вільній торгівлі й навʼязує протекціонізм. Це відображає загальну трансформацію економічного та політичного дискурсу в Європі.
Праві політики, що займають все більше столиць європейських країн, будуть тільки підсилювати цей тренд.
Україну ж угода формально повертає до вдосконаленого, але обмежувального режиму 2021 року, але це однозначна деградація характеру торгівлі в порівнянні з АТЗ та чисті витрати, щонайменше, в 250 млн дол. Причина — неможливість реалізації частини товарів на нових ринках.
Повернутися до моделі АТЗ можливо буде тільки при отриманні статусу члена Євросоюзу.