❓Чи справді “спрощенка” = масові зловживання?
Стаття старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для Liga.net,
Ключові тези:
Найпоширеніша претензія уряду та МВФ до спрощеної системи — використання ФОП замість трудових відносин, особливо в ІТ. Але масштаби цієї проблеми сильно перебільшені. За оцінкою економістів CASE та ІСЕТ, таких «псевдо-ФОП» близько 30 тис. осіб — менше 2% від загальної кількості підприємців на спрощенці. Умовні втрати бюджету — до 10 млрд грн, тоді як від тіньової зайнятості — сотні мільярдів.
Попри це, Національна стратегія доходів пропонує радикальне рішення — підняти ставку ЄП до 17% від обороту для інтелектуальних послуг. Ідея — зробити ФОП «економічно невигідним». Але у реальності схема «ФОП замість найму» все одно житиме, бо ЄСВ значно більший. Натомість, Україна втрачає конкурентність за кадри: люди краще сплачують аналогічний податок у Польщі, де державні послуги й безпека відчутно вищі. Це ще більше посилює ризики відтоку талантів.
Чому взагалі існує різниця в оподаткуванні?
Фрілансер або ФОП не мають соцгарантій: лікарняних, відпустки, страхування від безробіття, пенсійних програм тощо. Вони несуть повний ризик і постійно шукають нових клієнтів. Найманий працівник, навпаки, має захист і стабільність. Податкові пільги для ФОП — це компенсація відсутності соцпакету.
Тому масового переходу у ФОП серед «простих працівників» не відбулося і не могло відбутися.
Яке рішення існує без знищення спрощенки?
У ВР уже є законопроєкт №13507, який пропонує міжнародно визнаний механізм — не підвищення податків, а критерії для відсікання псевдо-ФОПів.
Головні принципи:
✔️ рішення про перекваліфікацію — тільки через суд
✔️ застосовується тест «чи міг би тут бути бізнес/юрособа?»
✔️ перекваліфікація — лише якщо одночасно виконуються мінімум 7 із 9 критеріїв
Це захищає справжніх підприємців і б’є лише по схемах.
Чому це не “критерії МОП”?
Механізм із законопроєкту часто плутають із критеріями Міжнародної організації праці, які використовуються для захисту найманих працівників. Але це різні речі: МОП — про право на безпечну працю, законопроект — про запобігання схемам оподаткування. В Україні немає випадків «змушення» людей ставати ФОПами, зате є зворотні — коли роботодавці дають ФОПу ще й соцпакет.
Що насправді потрібно Україні?
🔹У довгостроковій перспективі:
ПДФО → 10%,
скасування ЄСВ,
пенсійна реформа та модернізація податку на майно.
У короткій перспективі:
закрити нішу для псевдо-ФОПів без руйнування спрощенки,
ухвалити закон №13507 у невикривленому вигляді.