▪️🇰🇷Південна Корея заміщує російське вугілля постачаннями з Колумбії
Південна Корея істотно скоротила імпорт російського енергетичного вугілля, віддаючи перевагу колумбійським постачальникам. Такий зсув пояснюється нижчими цінами, вигіднішими умовами контрактів і відсутністю санкційних ризиків, свідчать дані NEFT Research.
Зміни у структурі попиту стали помітними ще восени. Якщо влітку російські компанії домінували на корейському ринку, експортувавши 3,76 млн тонн, то восени зіткнулися з активною конкуренцією з боку Колумбії. Колумбійські трейдери нерідко пропонують знижки або беруть на себе частину транспортних витрат, аби закріпитися на ринку — і це дає їм суттєву перевагу.
У вересні поставки російського вугілля до Південної Кореї скоротилися на 14% — до 2,7 млн тонн у порівнянні з серпнем. До середини жовтня падіння стало ще відчутнішим. За перший тиждень місяця Колумбія збільшила відвантаження майже удвічі — до 1,3 млн тонн, з яких 310 тис. тонн було відправлено безпосередньо до Сеула. За підрахунками експерта Інституту енергетики та фінансів Олександра Тітова, з 1 по 20 жовтня Росія поставила до Південної Кореї 1,1 млн тонн вугілля, тож наприкінці місяця очікується подальше зниження обсягів у порівнянні з вереснем.
Повернути літні показники російським компаніям навряд чи вдасться: корейські імпортери вже майже вичерпали рекомендований урядом «внутрішній ліміт» на закупівлю російського вугілля. Формальних обмежень немає, але державні компанії та великі трейдери орієнтуються саме на ці неофіційні рамки під час планування закупівель.
Крім того, російським постачальникам доводиться конкурувати з Австралією та Індонезією — двома ключовими гравцями на корейському ринку. Австралія у вересні наростила експорт до Сеула на 39,2% порівняно з попереднім місяцем — до 3,64 млн тонн. Натомість Індонезія скоротила постачання на 20,5%, до 2,86 млн тонн.
Російські компанії намагаються утримати присутність у Південній Кореї, адже ціни там залишаються привабливими. Водночас обсяги прямих закупівель обмежуються чинниками, не пов’язаними безпосередньо з ринковою кон’юнктурою. Російським експортерам також заважають висока вартість логістики та зміцнення рубля.