🇱🇹🇧🇾 Наочний приклад того, що означає для країни інтеграція з ЄС та наявність демократії
Сьогодні Литва має ВВП на душу населення близько $32.98 тис., тоді як у Білорусі - лише $9.44 тис. При тому, що у 1995 році показники не сильно відрізнялися: Литва - $1.86 тис., Білорусь - $1.03 тис.

Ця різниця виникла не через ресурси чи географію, адже стартові умови на початку 1990-х були дуже схожими. Вирішальними стали політичні та економічні інституції.

Шляхи двох країн почали розходитись у момент, коли Литва обрала демократичний розвиток, верховенство права та європейську інтеграцію, тоді як Білорусь збудувала авторитарний режим, замкнутий на Москву. Литва поступово відкрила економіку, захистила приватну власність і запустила ринок, що привабив інвестиції. Вона інтегрувалася до ЄС та НАТО, отримала доступ до єдиного європейського ринку і почала розвивати бізнес із високою доданою вартістю — від фінтеху до логістики та IT.

Білорусь натомість зробила ставку на державні монополії і ручне управління економікою. Підприємництво там не стимулюють законом — його терплять лише за умови політичної лояльності. Спроби реформ ніколи не були системними, а російські кредити та дотації довгі роки лише відкладали момент зіткнення з реальністю. Результатом стали стагнація, відтік мізків, зростання залежності від Кремля та падіння конкурентоспроможності.

Саме тому сьогодні Литва демонструє зростання доходів, інвестицій і повернення фахівців додому, тоді як Білорусь — втрату людського капіталу, санкції та дедалі глибшу економічну ізоляцію. Демократія, інтеграція та верховенство права створили для литовців умови розвитку, тоді як диктатура та підпорядкування Москві стали для білорусів гальмом.

Отже, справа не в “удачі”, а в моделі: там, де є демократія, верховенство права та інтеграція з цивілізованими ринками — з’являється розвиток; там, де є диктатура та московське ярмо — застій і бідність.

Як завжди, у нас є відео про 🇱🇹Литва: від совка до fintech-лідера ЄС 🇪🇺
📩 Підписуйся на "Ціну держави"