🇪🇺 Польща, Угорщина та Словаччина зберігають заборону на імпорт українських товарів попри нової торговельної угоди ЄС з Україною - Politico
Новий етап у торговельних відносинах між ЄС і Україною, який мав би стабілізувати експорт української агропродукції, почався зі скандалу. Попри оновлену угоду, що набула чинності 30 жовтня, Польща, Угорщина та Словаччина відмовилися скасувати власні заборони на імпорт українських товарів.
🚫 Національні обмеження всупереч правилам ЄС
Ці три країни продовжують односторонні заборони на ввезення українського зерна та частини сільськогосподарської продукції. Такі дії суперечать правилам Єдиного ринку ЄС, які забороняють державам-членам встановлювати торговельні бар’єри всередині Союзу.
Європейська комісія офіційно заявила, що “не бачить жодних підстав для збереження цих національних заходів”, але поки що не вжила жорстких кроків. Прессекретар Єврокомісії Олаф Ґілл наголосив: «Ми посилюємо контакти з урядами, що не дотримуються правил, і не виключаємо жодних варіантів дій». Іншими словами — Брюссель залишає за собою право подати на ці держави до суду.
⚖️ Чому Єврокомісія вагається
Попри явне порушення принципів спільного ринку, Брюссель обережний. Справа не лише в юридичних тонкощах, а й у політиці. Польща сьогодні керується проєвропейським урядом Дональда Туска, і відкритий судовий конфлікт може зіпсувати політичний баланс у регіоні. Водночас вибіркове переслідування лише Угорщини чи Словаччини виглядало б як подвійні стандарти.
Тому замість судових позовів Єврокомісія поки робить ставку на дипломатію, сподіваючись, що сама логіка нової угоди зробить заборони зайвими.
🌾 Суть нової угоди з Україною
Оновлена торговельна угода, затверджена ЄС 13 жовтня 2025 року, замінила тимчасове “митне звільнення”, запроваджене після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Тоді Євросоюз відкрив свій ринок для українських товарів, щоб підтримати економіку України.
Нова версія документа створює довгострокову, передбачувану основу для українського експорту, але також містить “запобіжники” для європейських фермерів — тобто механізми швидкого реагування, якщо українські поставки суттєво тиснутимуть на внутрішні ринки ЄС.
Проте Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що ці захисні механізми “недостатньо сильні”, аби захистити місцевих виробників.
🇵🇱 Польське міністерство сільського господарства вже оголосило, що “урядові обмеження не скасовуються автоматично” після набуття чинності нової угоди.
🇭🇺 Угорський міністр Іштван Надь звинуватив Брюссель у тому, що він “ставить інтереси України вище за інтереси фермерів ЄС”.
🇸🇰 Його слова підтримав словацький колега Ріхард Такач, заявивши, що національні бар’єри залишаться, поки “угода не буде доопрацьована”.
📊 Політичний ризик для ЄС
Такі кроки створюють небезпечний прецедент: країни-члени відкрито ігнорують європейське законодавство, прикриваючись “захистом аграріїв”. У Брюсселі визнають, що це підриває саму ідею Єдиного ринку, де вільний рух товарів є базовим принципом.
Якщо Єврокомісія не відреагує, інші країни можуть наслідувати приклад Польщі чи Угорщини. А це означає розмивання європейської єдності — саме тоді, коли ЄС готується до масштабного розширення й інтеграції України.
🔍 Що далі?
Єврокомісія має кілька сценаріїв — від переговорів до офіційного судового позову. В останньому випадку процедура може тривати роками, що фактично дозволить національним урядам утримувати заборони й надалі.
Для України це означає тимчасову втрату частини ринку збуту, насамперед зернового, який у 2023–2024 роках забезпечував понад 40% експорту країни до ЄС.
Водночас Єврокомісія прагне втримати баланс: з одного боку — не допустити торговельної війни всередині ЄС, з іншого — зберегти стратегічну підтримку України.