🇨🇳 Китай створює “тіньовий флот”, щоб імпортувати підсанкційний російський газ - Bloomberg
Китай активно нарощує зусилля з імпорту зрідженого природного газу (LNG) із Росії, який перебуває під санкціями США. Мета — обійти міжнародні обмеження та підтримати один із ключових експортних секторів Кремля.
Йдеться про створення власного “тіньового флоту” — мережі танкерів, що перевозять російський газ, маскуючи власників і маршрути. Така схема вже застосовується для російської нафти, а тепер поширюється й на газ.
⚓️ Як працює “тіньовий флот”
Один із таких газовозів — CCH Gas — нині прямує до китайського порту, приховуючи своє місцезнаходження. Судно перевозить санкційний російський вантаж, а його зареєстрований власник — CCH-1 Shipping Co. — вказує адресу у Гонконзі, яка збігається з поштовою скринькою компанії Samxin Secretarial Services Ltd.. Це типова практика для фірм, що торгують паливом із Ірану чи Росії й приховують реальних власників.
Ще одне судно — Kunpeng — нещодавно з’явилося біля Сінгапуру. Його структура власності також непрозора: воно перейшло під контроль маловідомих компаній із Китаю та Маршаллових островів, пов’язаних із торгівлею іншими підсанкційними вантажами.
Подібна система дозволяє створювати ланцюги посередників і фіктивних власників, що ускладнює відстеження маршрутів і походження вантажів. Однак зробити це з газом набагато складніше, ніж із нафтою.
🧊 Чому LNG — особливий
На відміну від нафти, перевезення зрідженого природного газу вимагає надскладних технологій: паливо транспортують при температурі –162°C, а спеціалізовані танкери коштують сотні мільйонів доларів. У світі існує лише близько 800 таких суден, тоді як нафтових танкерів — близько 8 тисяч.
Тому приховати переміщення газових кораблів майже неможливо — кожен новий “темний” танкер одразу привертає увагу аналітиків і супутникових спостережень.
🇷🇺 Російський слід
Росія почала формувати власний “темний флот” LNG ще у 2024 році. В її розпорядженні вже понад дванадцять суден, зареєстрованих на компанії-прокладки — від Росії до Індії.
Так Москва намагається компенсувати втрату європейського ринку після вторгнення в Україну, переорієнтовуючись на Азію.
Китай, своєю чергою, використовує ситуацію для розширення джерел енергопостачання. Хоча країна отримує значні обсяги газу через трубопроводи, морські поставки дозволяють урізноманітнити імпорт і поглибити стратегічні зв’язки з Росією. Для Кремля це критично важливо: Володимир Путін вважає LNG одним із ключових напрямів енергетичної експансії.
Поки США та ЄС посилюють тиск на покупців російських енергоносіїв, Китай фактично стає центром альтернативних схем торгівлі. Через власні судноплавні компанії, офшорні структури й “поштові адреси” у Гонконзі чи на Маршаллових островах, Пекін допомагає Москві виводити санкційний експорт з тіні.
Цей процес ще на початковій стадії, але моделі руху танкерів та структура власності вже повторюють ті самі схеми, які дозволили Росії продовжувати експорт нафти після санкцій.