😈 Українська індустрія дронів націлюється на ринки НАТО
Великий текст у Bloomberg про те як українські оборонні компанії готові до виходу на зовнішні ринки нарешті стає реальним.
🔹Україна, за необхідністю, стала світовою «дроновою супердержавою», виробляючи 4 мільйони безпілотників на рік, — від FPV до ударних дронів великої дальності. Для порівняння: США виробляють приблизно 100 тис. військових дронів на рік.
🔹Нині українські компанії, яким бракує коштів, готові ділитися технологіями й виносити виробництво у більш безпечні країни Європи, де армії терміново намагаються нарощувати запаси БПЛА, засвоюючи уроки війни.
«Йдеться не лише про кількість дронів, а й про їхнє різноманіття», — каже аналітик RAND Майкл Боннарт. — «Ймовірно, більше, ніж сумарно у всіх країнах НАТО зараз». Йдеться і про дальні ударні БПЛА, і про дешеві FPV-дрони з камерою, якими оператор керує від першої особи.
🔹 Україна та Велика Британія планують найближчими місяцями розпочати спільне виробництво перехоплювачів, здатних знищувати рої російських Shahed, що б’ють по цивільним і енергетичним об’єктам.
🔹Українська оборонна індустрія, загартована війною, має що запропонувати.
Skyeton — виробник легких розвідувальних БПЛА, здатних літати понад 24 години у зоні бойових дій — одним із перших відкрив виробництво за кордоном: торік у Словаччині. Потім — партнерства в Данії та Британії. Компанія залучила понад €10 млн інвестицій у словацький завод, оскільки українські потужності є «пріоритетною мішенню для ворога», каже засновник Олександр Степура.
«Виробництво в Європі дає доступ до глобального ринку НАТО, але означає вищі витрати та жорсткіші регуляції», — зазначає Степура.
🔹Данія цього року виділила €77 млн на допомогу українським виробникам у створенні підприємств у країні. Перше з них — лінія з виробництва ракетного пального для Fire Point, українського виробника крилатої ракети Flamingo дальністю 3000 км. Підприємство в Данії страхує українські потужності від російських ударів, і вся продукція піде Україні до кінця війни.
🔹Попри спільні програми країн-союзників, індустрії бракує фінансування, каже інвесторка Дебора Ферлемб. «Тиск на уряд великий — експортні обмеження стримують ріст».
Хоча обсяги інвестицій поки невеликі, справжній ринок розкриється після війни, коли не буде обмежень у продажах.
Грачов перебуває у Фінляндії вже кілька тижнів — його компанія відкриває там виробництво тактичних дронів (квадрокоптерів із дальністю польоту до 15 км), у партнерстві з Summa Defence. Проєкт реалізується в межах холдингу FlyWell, який об’єднує низку українських виробників повітряних, наземних і морських дронів з дальністю дії до 2000 км. FlyWell залучає $50 млн на розвиток європейського виробництва та R&D — зокрема дронів на водневих елементах.
Summa Defence уже виготовила прототипи трьох моделей, які можуть піти у масове виробництво після тестування в Україні. Частину продукції отримає НАТО, але пріоритет — Україна.
Європа також хоче переймати український досвід у здешевленні виробництва: лише виробники FlyWell випускають сотні тисяч дронів на рік. Європейські виробники — значно менші та дорожчі.
«У сучасній війні важливі не найдорожчі технології, а швидкість, інновації та масштабованість», — каже Степура.
🔹 Іспанський інженер Конрад Ітурбе, який з 2022 року допомагає українським підрозділам та компаніям адаптувати дрони, каже: «Українські дрони просто кращі — їх легше ремонтувати, вони модульні».
Але проблемою лишається фінансування: «Держава не може купувати стільки, скільки виробники могли б робити», — каже Ітурбе. Експорт дав би компаніям грошовий ресурс для розвитку.
🔹Аналітик RAND Боннарт каже: після війни Україна й США можуть разом протистояти Китаю, виробляючи повністю західні дрони. «Будуть і заводи, і деталі — дуже економічно ефективно». Грачов уже рухається в цьому напрямку: дрони без китайських компонентів дорожчі на третину, але це виправдано, якщо це дає доступ до ринків НАТО.