🤦♀️Знову нардепу від "слуг" Дмитру Гуріну не той народ попався
Низькі зарплати в Україні, тому що низька продуктивність праці. А низька продуктивність праці, тому що недостатня кваліфікація працівників.
І висновок:** "Ніколи такого не було, щоб в продуктивності і рівні доходів були винні всі, крім працівника — і от знов".**
Нардеп вчергове переплутав Україну з умовним Афганістаном чи Сомалі. За тими ж самими показниками World Bank, у нас високий рівень грамотності населення - від вміння читати/писати до покриття вищою освітою.
Навіть у PISA ми в середині "турнірної таблиці" і маємо кращі показники, ніж деякі країни, що нижче нас по PISA, але мають вищу продуктивність праці.
А тепер до самого терміну: продуктивність праці - вимірює, скільки товарів або послуг виробляється в середньому одним працівником (або робочим часом) за певний період. Вона демонструє ефективність використання робочої сили в економіці.
Фактично це скільки ВВП виробляє один працівник за годину своєї праці. Проблема не в тому, що у нас освіта і кваліфікація працівників не відповідає потрібному рівню, а в тому, що висококваліфіковані кадри мігрують з країни. Зокрема, через те, що іноземні інвестори не вкладають кошти в Україну через: відсутність верховенства права (захист прав власності), адміністрування податків (блокування податкових накладних, зокрема), проблеми з підключенням до електромереж тощо.
Тобто все що сукупно називається "несприятливий інвестиційний клімат". До речі, там за ініціативою Президента і "слуг" понастворювали інвестнянь, які б мали залучати капітал в Україну. Пан депутат може прозвітувати про результати роботи цих чудових юнітів?
Другою річчю, що безпосередньо впливає на продуктивність праці - це наявність зайвих (дурних) регуляцій, обмежень, контролю тощо. Згадаємо наші улюблені акти виконаних робіт: щороку сотні тисяч бухгалтерів готують десятки мільйонів актів, які підписують сотні тисяч директорів. і вся ця мартишкіна праця коштує (у розрахунках 2021 року) 34 млрд грн (або 0,6% ВВП).
Тобто на 34 млрд грн виконується робота, яка не створює жодного продукту, не створює жодної доданої вартості. І виконується лише тому, що у Мінфіні вважають, що все має бути "по-старінкє": як це в РФ та Білорусі.
Або блокування податкових накладних в автоматичному режимі бізнесу податковою. Для виправлення ситуації бізнес оплачує роботу штату юристів, бухгалтерів, щоб ті вели листування для скасування блокування. Лише на ці потреби щорічні витрати бізнесу 3,6 млрд грн. Вже не говорячі про втрати прибутків через проблеми з клієнтами.
А тепер, уявіть, скільки в масштабах всієї країни, усіх галузей існує інших актів та блокувань накладних? І яка сумарна сума, яка витрачається на те, щоб виправити те, чого не повинно бути. Замість того, щоб найняти маркетолога, продажника для експорту товарів чи розробника для покращення ефективності підприємства.
В українському контексті саме це є першочерговою причиною низької продуктивності праці, а не недостатня кваліфікація працівників.