До кінця не вірила, що історія з ФОП та ПДВ може стати реальністю. Але Міністр фінансів підтвердив плани з перехідним періодом до 2027 року, поки без конкретики.
Уряд хоче простих рішень, і чомусь за рахунок підприємців. Які не просять грошей з бюджету, дають робочі місця, сплачують податки і піднімають внутрішнє споживання. Ми просто втратимо цих людей.
Коротко про те, чому ця ідея не те, щоб неактуальна, а вкрай шкідлива.
Для мікробізнесу: це не лише 20 %ПДВ,
це ще й:
• повний бухоблік і деталізований товарний облік;
• податкові накладні на кожну операцію, їх реєстрація та ризики блокування;
• підвищені ризики перевірок, штрафів, донарахувань;
• істотні адміністративні витрати (бухгалтер, профсервіси, час підприємця).
OECD у своєму огляді 2025 р. прямо вказує, що спрощені режими та звільнення від обліку/ПДВ запроваджувалися саме для того, щоб зменшити тягар адміністрування і вивести малий бізнес із тіні. Тепер НCД ставить завдання ці режими звузити, у тому числі через «посилення реєстрації платників ПДВ та скасування звільнень від обліку».
Тобто для ФОПів введення обов’язкового ПДВ – це не стільки питання ставки, скільки питання адмінвитрат і ризиків.
Історичний досвід «ударів» по спрощенці (податковий майдан) показує, що:
• значна частина мікробізнесу просто закривається;
• інша частина йде в тінь (готівка, без чеків, «неофіційна» зайнятість);
• частина висококваліфікованих – емігрує, обираючи юрисдикції, де за подібне податкове навантаження вони отримують значно кращу безпеку та якість життя.
В умовах війни це особливо небезпечно: людський капітал – дефіцитний ресурс.
Для громад:
• У структурі податкових надходжень місцевих бюджетів у 2023 р. єдиний податок – близько 12,8 % (55,8 млрд грн).
• За 2025 рік надходження єдиного податку від платників спрощеної системи продовжують зростати: 45,8 млрд грн за січень–липень 2025 р. (+12,5 % до минулого року).
• Загалом місцеві бюджети за 9 місяців 2025 р. отримали 358,2 млрд грн, із стабільним зростанням власних доходів.
Тобто спрощенка – один із кількох основних «якорів» доходів громад, поруч із ПДФО. Бюджети громад суттєво скоротяться.
Для споживачів (громадян):
• подорожчання товарів і послуг, особливо локальних (майстерні, кав’ярні, дрібний сервіс);
• скорочення різноманіття малих гравців – виживають або великі мережі, або «тінь»;
• погіршення доступності послуг у громадах, особливо в малих містах і селах.
Із точки зору добробуту споживача це означає: менше конкуренції, вищі ціни, менше вибору.
Вплив на вступ до ЄС: тут важливо розвести «формальну» гармонізацію з acquis ЄС і реальну відповідність духу європейської політики щодо МСП.
• ЄС дійсно вимагає наявності функціональної системи ПДВ, обмеження надмірної кількості пільг і спеціальних режимів.
• OECD та МВФ вказують, що Україна має скорочувати «особливі режими» і наближати їх до загальної системи.
Але ЄС не вимагає знищення сприятливих режимів для мікробізнесу. Навпаки, з 1 січня 2025 р. в ЄС запускається оновлена SME-схема з порогом 100 000 євро для малих підприємств, що дозволяє їм не реєструватися платниками ПДВ і зменшує комплаєнс-витрати.
Боротись з тими, хто “дрібнить” бізнес потрібно, наповнювати бюджет також, але є безліч можливостей як це робити. Ніщо не заважало ДПС два тижні тому викрити і оштрафувати за ухилення від сплати податків та дроблення через ФОПів мережу дитячих іграшок. У нас є достатньо контролюючих та правоохоронних органів та законодавчої бази, щоб викривати, штрафувати та боротися з тими, хто зловживає спрощеною системою оподаткування.
Моя позиція:
1. Поріг ПДВ для ФОПів має бути істотно вищий, ніж 1 млн грн (відповідний законопрооєкт я зареєструвала в жовтні цього року).
Аргументи:
• інфляція з 2016 року (коли встановили нинішній поріг) – поріг уже мав би зрости щонайменше в 2,5–3 рази;
• у ЄС – пороги до 85 тис. євро, а нова SME-схема – 100 тис. євро;
• війна та унікально обтяжливе адміністрування ПДВ в Україні.