Розширення повноважень без довіри: як Національна стратегія доходів посилює корупційні ризики в податковій
Колонка Володимира Дубровського, старшого економіста CASE Україна для Інтерфакс-Україна.
Ключові тези:
Наприкінці 2023 року уряд ухвалив Національну стратегію доходів (НСД). Формально — для модернізації податкової системи. Фактично — вона передбачає різке розширення повноважень податкових органів і запровадження широкої дискреції. В українських реаліях це означає не ефективність, а більше тиску на бізнес, корупції та зловживань. Показово, що подібні ідеї не змогли реалізувати навіть уряди Азарова та Януковича.
Автори НСД пояснюють: спочатку треба «відновити довіру» до податкової, а вже потім розширювати її повноваження і фактично згортати спрощену систему. Ба більше, в документі стверджується, що довіра нібито вже є: 64–75 % населення і бізнесу, мовляв, позитивно оцінюють професіоналізм і доброчесність ДПС.
Але тут починається маніпуляція.
По-перше, ці показники — з опитування осені 2022 року, коли ставлення до державних інституцій було аномально позитивним через війну.
По-друге, вони стосуються лише «сервісної» частини роботи податкової: консультацій, прийому звітності, електронних сервісів. Контрольні та каральні функції — поза кадром.
Щоб зрозуміти реальну ситуацію, CASE Україна провів незалежне репрезентативне опитування, а Світовий банк — власне дослідження вартості сплати податків в Україні. І результати разюче відрізняються від оптимістичної картини НСД.
Так, сервісна частина справді виглядає відносно прийнятно:
▪️ близько 80% респондентів Світового банку позитивно оцінили електронний кабінет і онлайн-звітність;
▪️ 63,1% — ввічливість працівників ДПС.
Але навіть тут 20,7% залишилися незадоволеними.
Набагато гірша ситуація з доброчесністю:
▪️ 28,3% респондентів Світового банку оцінили чесність податківців як погану;
▪️ ще 28,3% відмовилися відповідати (що зазвичай означає приховану негативну оцінку);
▪️ 27,5 % опитаних CASE Україна вважають, що податкова сприяє схемам ухилення від оподаткування;
▪️ 23,9% переконані, що боротьба зі зловживаннями є безуспішною або переважно безуспішною.
За таких умов надавати податковій ще більше повноважень — небезпечно. Тим більше, що 52,1% респондентів CASE Україна вже зараз вважають, що податківці зловживають своїми повноваженнями, а 18,3% — що це відбувається постійно. Навіть формальна процедура пред’явлення направлення на перевірку викликає проблеми у 30,8 % випадків. Серед ФОПів без найманих працівників лише третина змогла ознайомитися з офіційним наказом про перевірку.
Окрема історія — ПДВ. Попри «реформу» 2017 року та запуск СМКОР, 20,2% респондентів CASE Україна знають про неформальні платежі за розблокування податкових накладних. А 15,1 % повідомили про відомі їм випадки хабарів за відшкодування ПДВ — при тому, що платниками цього податку були лише трохи більше половини опитаних.
Висновок очевидний: без реального перезавантаження податкової — з конкурсами, міжнародними експертами та різким скороченням дискреції — результату не буде. Лише після цього можна говорити про боротьбу з великими схемами, які нині, за оцінками бізнесу, податківці «кришують». Саме це могло б принести бюджету сотні мільярдів гривень. Іронія в тому, що в самій НСД навіть немає оцінки фіскального ефекту її заходів.
Натомість під гаслами «гармонізації з ЄС» Україні нав’язують карго-реформи. Найяскравіший приклад — ідея запровадити ПДВ для ФОПів з обороту від 1 млн грн. Цю норму включили до меморандуму з МВФ ще до «відновлення довіри» і без аналізу витрат і вигод чи М-тесту. Результат — ризик масштабування корупції, тінізації та формування інституційної пастки.
Без справжньої реформи податкової Україна ризикує втратити шанс створити систему, якій реально довіряють. А без цього — жодна стратегія доходів не працюватиме.