🇵🇱Як Польща здійснила апгрейт цифрової інфраструктури та запровадила е-сервіси на митниці

Центральним порталом є Платформа електронних митно-податкових послуг, через яку проходить вся взаємодія держави з бізнесом. Компанії можуть онлайн оформлювати імпорт, експорт і транзит, без паперової тяганини та особистих візитів.

Є окремий модуль і для брендів: правовласники можуть напряму повідомляти митницю про підробки й контрафакт. Це особливо критично в епоху e-commerce, де потоки дрібних відправлень зростають.

Для товарів підвищеного ризику - пального, алкоголю, тютюну - Польща використовує систему SENT. Вона фіксує кожне переміщення: відправник подає електронне повідомлення, отримує номер SENT, а перевізник активує його під час завантаження. З цього моменту держава знає, хто, що, звідки і куди везе.

Щойно вантажівка починає рух, у справу вступає e-TOLL – це національна електронна GPS-система дорожніх платежів, яку адмініструє KAS.

SENT і e-TOLL інтегровані між собою, вони працюють як один механізм: система звіряє маршрут із даними декларацій і миттєво бачить, якщо щось не сходиться - машина «зникла», поїхала не тим шляхом, не сплачено збір тощо.

У таких випадках автоматично формується ризиковий сигнал для KAS. Це може означати виїзну перевірку, зупинку транспорту або донарахування податків. Завдяки цим сервісам Польща закрила одну з найболючіших сфер для зловживань - рух підакцизних товарів.

Коли товар приїжджає до ЄС, митниця повинна визначити, що це за товар і скільки за нього треба сплатити мита. Для цього існує Єдиний митний тариф - цифрова база даних TARIC, у якій є класифікація товарів за кодами, ставки мита та додаткові вимоги (наприклад, ліцензії, сертифікати, квоти, антидемпінгові заходи).

Бізнес-користувачі можуть звіряти свої дані із тарифами автоматично.
Прискорення митних процедур у Польщі стало можливим завдяки інтеграції з європейськими системами безпеки.

Країна підключилася до спільного інформаційного простору ЄС, де митниці обмінюються даними про вантажі ще до того, як вони перетнуть кордон.

Алгоритми оцінюють ризики наперед і вирішують, до якого «каналу» віднести вантаж:
зелений - автоматичний пропуск,
жовтий - перевірка документів,
червоний - повний огляд.

Логіка проста: чим більше інформації збирають «до кордону», тим менше часу втрачають «на кордоні». Таким чином митниця концентрується лише на підозрілих партіях, а легальний бізнес проходить кордон швидше.

Україна, до речі, почала застосовувати попереднє декларування навіть раніше за ЄС, а тепер поступово переходить на європейський формат ENS для перевізників, що прямують до країн Союзу.

У Польщі (як і в усьому ЄС) важливим елементом митної системи є статус AEO - надійного економічного оператора. Щоб його отримати, компанія проходить глибоку перевірку: аудит, документообіг, процедури безпеки, IT-системи, фінансову звітність; дані звіряють з електронними реєстрами та базами ризиків. Сьогодні в Польщі діє близько 960 AEO, що відповідає масштабам її економіки та є співставним із середніми показниками в ЄС.

Для порівняння: Німеччина має близько 7 тис. AEO, Франція - 1,8 тис., Нідерланди - 1,6 тис. В Україні система AEO почала працювати лише у 2020 році, тому кількість сертифікованих компаній поки невелика - менше 100.

Для Польщі інтеграція систем і автоматизація стали основою для підвищення прозорості процедур оформлення і водночас боротьби з митними шахрайствами.

Якщо раніше обробка декларацій у портах займала години або навіть не одну добу, то після інтеграції до ЄС та запуску ІТ-систем час скоротився до кількох годин.

Докладніше у відео 🇵🇱💶 Як Польща заробляє мільярди на митниці

Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою