**Авантюра Трампа у Венесуелі може підштовхнути Росію та Китай до власної агресії - **** The New York Times**

Хоча обидві країни були союзниками Ніколаса Мадуро, напад США може дати їм підстави застосовувати силу в інших регіонах, кажуть аналітики.

Після атаки на Венесуелу та захоплення її глави держави президент Трамп у суботу заявив, що країна «приймала іноземних противників», і наголосив: «Американське домінування у Західній півкулі більше ніколи не ставитимуть під сумнів».

Його слова виглядали як випад проти Росії та Китаю, які побудували тісні зв’язки з Ніколасом Мадуро — захопленим венесуельським лідером. Втім, у словах і діях Трампа було чимало такого, що Пекін і Москва можуть навіть підтримати.

Разюча атака Трампа на Венесуелу внесла нову порцію глобальної невизначеності: союзники й противники США однаково поспішили осмислити реальність, у якій наддержава готова застосовувати силу в рамках транзакційної зовнішньої політики, де «сила визначає правоту».

Для двох держав, які давно вважають головними противниками Америки — Росії та Китаю, — ця невизначеність містить і можливості, кажуть аналітики з міжнародної політики.

«Якщо ми маємо право бути агресивними у власному дворі, — сказала Фіона Гілл, експертка з Росії з Брукінгського інституту, — то чому вони не можуть?»

Гілл упродовж частини першого терміну Трампа була старшою директоркою з європейських і російських питань у Білому домі. Навесні 2019, як вона згодом повідомила на слуханнях у Конгресі, Росія неофіційно дала зрозуміти: готова «відпустити» свого союзника Мадуро в обмін на те, що США «відступлять» від України.

«Ви хочете, щоб ми пішли з вашого двору, — таким, за її словами, було неформальне російське послання. — У нас, знаєте, своя версія цього. Ви у нашому дворі — в Україні».

Гілл розповіла, що тоді поїхала до Москви, аби відкинути таку ідею. Росія її версію не підтвердила, але державне агентство РІА повідомляло у квітні 2019 року, що її зустрічі в Москві «виявили серйозні, глибокі суперечності та суттєві розбіжності» щодо Венесуели.

Тепер Росія може мати більше шансів у подібному геополітичному «обміні», адже риторика Трампа, за словами Гілл, «показує, що можна торгуватися буквально всім».

Поки що Китай і Росія засудили американську атаку на Венесуелу, але не погрожували захищати свого союзника.

Стриманість Москви й Пекіна виглядає показовою, з огляду на те, скільки вони вклали у режим Мадуро. Росія у 2018 році відправляла до Венесуели бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю, як демонстрацію сили, а лише в жовтні минулого року ратифікувала з Венесуелою «стратегічне партнерство», розглядаючи країну як платформу для проєкції впливу по всій Латинській Америці. Китай у 2023 році під час візиту Мадуро підняв двосторонні відносини до рівня «всепогодної дружби» й за останні 25 років позичив Венесуелі понад $100 млрд, здебільшого прагнучи доступу до венесуельської нафти.

Проте за останній рік баланс вигод і ризиків для Москви й Пекіна у протистоянні зі США швидко змінюється. Обидві країни розуміють: наслідки конфронтації з Трампом можуть бути жорсткими, тоді як вигоди від лестощів — значними.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою