❗️Бізнес попереджає: розрахунки Мінфіну про вплив від запровадження ПДВ для ФОП не відповідають реальності
Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка об’єднує 127 бізнес-асоціацій, проаналізувала законопроєкт Мінфіну про запровадження ПДВ для ФОП з оборотом понад 1 млн грн на рік і звернулась до влади відмовитись від цього законопроекту
Ключові положення УРБ:
1️⃣ Мінфін сильно занизив трудовитрати на адміністрування ПДВ
В аналізі регуляторного впливу (АРВ) написано, що додатково потрібно лише 56 людино-годин на рік.
Але опитування Світового банку за 2024 показує інше: український бізнес у 2024 році витрачав на податкове адміністрування 74,4 дні на рік, тобто 595 людино-годин. Оцінка Мінфіну приблизно у 10 разів нижча за реальний показник.
2️⃣ У розрахунках взяли мінімальну зарплату — а бухгалтер так не коштує
Для витрат у АРВ використали мінімальну зарплату, але облік ПДВ веде не “хто-небудь”, а кваліфікований бухгалтер. Без нормальної кваліфікації бізнес ризикує штрафами і блокуванням податкових накладних.
УРБ пропонує брати для розрахунків середню зарплату бухгалтера — 26 тис. грн/місяць.
3️⃣ Бюджет отримає менше, ніж бізнес витратить “на папери”
Під зміни потрапляє близько 660 тис. підприємців. Їхні непродуктивні витрати складуть:
від 61,4 млрд грн/рік (оцінка без повного обліку — за даними Світового банку) до 115,7 млрд грн/рік (оцінка з повним обліком — за даними CASE Україна).
При цьому сам Мінфін у АРВ прогнозує надходження до бюджету 40,1 млрд грн.
Тобто суспільно-економічний ефект негативний: щоб бюджет отримав 40,1 млрд грн/рік, підприємці мають витратити 61–115 млрд грн/рік на адміністрування.
Ще один ризик: не вистачить бухгалтерів, а послуги тих, хто є, подорожчають.
4️⃣ У розрахунках не врахували, що це вдарить по кінцевих споживачах
Якщо змусити реєструватися платниками ПДВ усіх “спрощенців” з оборотом понад 1 млн грн/рік, зростуть витрати домогосподарств (бо вони — кінцеві покупці). Це напряму впливає на добробут, інфляцію та ВВП.
5️⃣ Які ризики бачить бізнес
- зростання тіньової економіки, “дроблення”, закриття частини ФОП через різке збільшення адмінвитрат на облік;
- повільнішого відновлення прифронтових і деокупованих територій (вести бізнес там стане ще складніше);
- відтоку активних підприємців за кордон і посилення кадрового дефіциту;
- падіння ділової активності та погіршення позицій України в міжнародних рейтингах і загальної інвестпривабливості.
✍️ Серед конкретних кроків, які пропонує бізнес:
- чіткі критерії трудових відносин (щоб мінімізувати схему “ФОП замість найму”) і окремі критерії проти “дроблення”;
- системний контроль у ризикових секторах, аналіз ланцюгів постачання і щомісячна публікація даних про середні зарплати та податкове навантаження у топ-50 компаній у найризиковіших галузях;
- перезавантаження ДПС і фінмоніторингу з міжнародними експертами та прискорення перезавантаження митниці;
- якісні KPI для БЕБ, ДПС і ДМС, спрямовані на мінімізацію tax gap;
- зробити обов’язковими критерії НБУ щодо “кущів ФОПів” (зараз вони для банків лише рекомендаційні);
- ухвалити закон щодо “дропів”, зокрема створити реєстр “дропів” (законопроєкт НБУ);
- стимулювати покупців підакцизних товарів брати фіскальний чек (лотереї чеків, фінансові стимули).
📄 Додаткові вимоги бізнесу:
- переглянути Національну стратегію доходів у частині спрощеної системи та ПДВ і прибрати рішення, які фактично згортають спрощенку через розширення ПДВ-зобов’язань;
- перед розширенням кола платників ПДВ - радикально спростити адміністрування ПДВ для тих, хто вже є платниками: максимум автоматизації, мінімум “ручного” впливу, прозорі критерії ризиків, стабільні строки, ефективне оскарження, менше блокувань накладних;
- запровадити спрощений облік і звітність для мікро- та малого бізнесу на загальній системі, щоб вони могли добровільно переходити зі спрощеної без “адміністративного шоку” (це альтернатива примусовому розширенню ПДВ);
- мораторій на будь-яке збільшення податкового та адміннавантаження для прифронтового бізнесу до завершення воєнного стану + 12 місяців після нього.
Весь текст звернення
@costukraine