💩🤷‍♀️Союзники Росії нарікають: Путіна не було поруч у найкритичніший момент - Bloomberg
Поки президент Росії Путін зосереджений на війні проти України, його стратегічні союзники в різних куточках світу дедалі гостріше відчувають себе покинутими — а подекуди й відверто зрадженими.

У Венесуелі чиновники вже дійшли висновку, що багаторічне «партнерство у сфері безпеки» з Москвою виявилося фікцією. І Каракас у цьому не самотній. Від Дамаска й Тегерана до Гавани — за останні 13 місяців авторитарні режими, які раніше користувалися підтримкою Кремля, зіткнулися з тим, що російська допомога зникала саме тоді, коли була найбільше потрібна.

Сирійський диктатор Башар Асад утік до Москви після того, як російська військова підтримка фактично зійшла нанівець. Куба, залишившись без зовнішнього покровителя, нині опинилася перед глибокою гуманітарною кризою — дехто вважає, що острів може стати «наступним доміно», яке впаде. Іран зазнав американських ударів минулого року, а тепер верховний лідер Аятола Алі Хаменеї стикається з протестами всередині країни, що мають екзистенційний характер, а також із загрозою нових дій з боку США.

Найяскравішим символом російської байдужості може виявитися доля венесуельського лідера Ніколаса Мадуро, який нині перебуває у в’язниці в Нью-Йорку. За словами людей, обізнаних із ситуацією, під час внутрішнього «розбору польотів» у Каракасі чиновники відкрито висловлювали обурення тим, що їхні кубинські та російські партнери не змогли — або не захотіли — допомогти захистити Мадуро від американської операції.

Це сталося попри неодноразові публічні сигнали з боку президента США Дональда Трампа про намір усунути Мадуро від влади. У венесуельській столиці нарікають, що саме ті спецслужби Куби й Росії, на які режим покладався у питаннях безпеки, не виявили вразливих місць і не надали жодної конкретної інформації про загрозу лідеру країни.

Значна частина особистої охорони Мадуро перебувала під контролем кубинських спецслужб, які фактично виконували роль його приватної охорони. Показовим є те, що уряд Куби пізніше визнав загибель 32 своїх громадян під час американської операції. За словами чиновників, довіру між Венесуелою та її кубинськими партнерами у сфері безпеки остаточно втрачено.

Каракас також звинувачує Росію у провалах технічної підтримки систем протиповітряної оборони С-300 та «Бук-М2», які не змогли ефективно захистити повітряний простір країни. Крім того, венесуельська кібербезпека значною мірою залежала від російської технічної допомоги — і вона, за словами посадовців, виявилася недостатньою, коли американські кібератаки, ймовірно, призвели до масштабних відключень електроенергії в Каракасі.

У підсумку це призвело до фактичного розпаду довіри в безпековому трикутнику Венесуела – Куба – Росія. Новій очільниці країни Дельсі Родрігес у цій ситуації майже не залишається вибору: вона змушена погоджуватися на пропозиції співпраці зі США та поступово послаблювати зв’язки зі старими союзниками.

Попри це, нині для Москви відносини зі Сполученими Штатами мають значно більшу вагу, ніж Венесуела, зазначає інше джерело, близьке до позиції Кремля. Затримання Мадуро є для Росії неприємним ударом, але не катастрофою. Набагато серйознішою проблемою залишається Іран, адже співпраця між Москвою і Тегераном — зокрема у військовій сфері — значно глибша.

Росія, ймовірно, й надалі публічно демонструватиме підтримку Ірану, але навряд чи буде готова до глибокого залучення на його боці. Причини — обмежені ресурси та ключовий пріоритет Кремля: завершення війни проти України.

Усе це ставить під сумнів надійність інших стратегічних партнерств Росії та робить для Кремля ще важливішим досягнення своїх цілей в Україні без жодних поступок за столом переговорів. Водночас саме це може ще більше ускладнити спроби Дональда Трампа домогтися крихкої мирної угоди.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою