🇺🇸😈🇨🇳Купувати літаки чи дрони? Уроки України для США, які готуються до протистояння з Китаєм
В контексті попереднього посту про $22 млрд на лінкор Трампа випадково потрапили на статтю в американському Forbes (зайшли, щоб знайти інший матеріал) про дрони та їхню роль у сучасній війни. У коментарях до попереднього посту наш підписник зазначив, що у час панування дронів недоцільно витрачати такі кошти на лінкори.

У статті йдеться про дискусію у США: робити ставку на традиційні платформи (винищувачі, кораблі, навіть лінкори) чи різко нарощувати парк безпілотників - зокрема дронів із ШІ - з огляду на ризики протистояння з Китаєм і сценарій навколо Тайваню. На цьому тлі пропозиція Дональда Трампа підвищити оборонні витрати на 50% уже підштовхнула вгору акції великих оборонних підрядників.

Є й «антидронова» позиція. У Foreign Affairs вийшов матеріал із тезою, що уроки України не переносяться на війну з Китаєм. Джастін Бронк (RUSI) прямо називає хибним припущення, що масові закупівлі дронів із ШІ автоматично посилять оборону США проти Китаю. Його ключовий аргумент - «тиранія відстані»: в Україні дрони працюють на дистанціях у кілька миль, тоді як Індо-Тихоокеанський театр вимірюється тисячами миль, що нібито робить малі дрони «майже нерелевантними».

Втім реальні дані з України важко ігнорувати. У попередньому звіті RUSI, на який посилається сам Бронк, зазначалося, що малі дрони в Україні можуть спричиняти до 70% втрат на полі бою - тобто, за цією оцінкою, вони завдають шкоди більш ніж удвічі більшої, ніж усі інші типи озброєнь разом.

Щодо «відстані» автор Forbes нагадує: її можна обходити не лише дальністю польоту, а й носіями та доставкою. Україна вже використовувала концепцію «дрон-носій»: наприклад, GOGOL-M (StratForce) здатен доправити 2 ударні FPV на відстань до 120 миль і випустити їх для автономної атаки. Також застосовувалися роботизовані катери USV як міні-«авіаносці» для FPV-ударів по прибережних цілях.

Показовий кейс - операція Spiderweb ("Павутина"): дрони контрабандою завезли в Росію вантажівками і завдали ударів по 4 російських авіабазах. Це демонструє, що «малі дрони» здатні на стратегічний ефект, якщо вирішити питання доставки.

Дальність можлива і без носіїв: у 2003 році ручний дрон Spirit of Butts Farm перелетів Атлантику на понад 1800 миль (із невеликим корисним навантаженням, але й у Spiderweb воно було невеликим).

Ще один важливий висновок: дрони не «заміна всьому», а підсилювач наявних систем. У тексті наведено приклад, що дронова розвідка/коригування зробили українську артилерію приблизно у 10 разів ефективнішою, ніж до війни. RAND також описував сценарій «сітки» дешевих розвіддронів, які підсвічують цілі для ударів уже наявними платформами (підводні човни й кораблі з далекобійними ракетами).

Дрони швидко еволюціонують під тиском РЕБ і задач: з’являються рішення на кшталт оптоволоконного зв’язку для FPV, використання Starlink для дальнього управління, додавання сонячних панелей для тривалого чергування, а також «гібридні» апарати, здатні працювати і в повітрі, і під водою.

Обмеження теж є: протиракетна оборона від балістичних загроз, імовірно, й надалі потребуватиме систем рівня Patriot/THAAD. Але твердження, що великі масиви ШІ-дронів у війні з Китаєм не дадуть ефекту, виглядає щонайменше передчасним. Ключова ризик-зона - не технологія, а спосіб закупівель: є небезпека перетворити дешеві «витратні» дрони на дорогі «позолочені» активи. На кону - не лише бюджети, а й перевага у війні з державою, яку автор називає найбільшим виробником дронів у світі.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою