Протягом століття російська культура використовувалася як інструмент пропаганди й впливу, а Москва й сьогодні витрачає мільйони доларів на поширення своєї версії реальності — тож завдання складне, але рухається швидко.
Культурологиня Світлана Бєдарєва у новій книжці Ambicoloniality and War описує українсько-російський кейс як рамку для розуміння зсуву: Україна, за її словами, суттєво просунулася в деколонізації після початку повномасштабного вторгнення завдяки наполегливому спротиву агресії.
На її думку, культура стала і відображенням стійкості суспільства, і потужним джерелом суспільних змін.
Вона також пояснює, що українська культура не лише конкурентна глобально, а й здатна задавати прецеденти, відкривати нові теми та потенційно впливати на світові культурні тренди.
Український музичний продюсер Юрій Нікітін, який живе у США та заснував проєкт State of Love для об’єднання українських креативних людей у світі, пов’язує глобальну помітність України з подіями війни та широкою підтримкою діаспори, західних медіа й небайдужих людей, які організовують культурні події в різних країнах.
🧳 Станом на кінець 2025 року за межами України проживало 5,7 млн українських біженців.
Migration Policy Institute оцінює загальну кількість нових українських прибулих і наявну українську діаспору у США в 1,1 млн.
Серед них приблизно 175 000 українців в’їхали до США за програмою “Uniting for Ukraine”, а також тисячі додаткових шукачів притулку.
У підсумку кількість українських біженців, які прибули до США від початку повномасштабного вторгнення, оцінюється приблизно у 260 000.
До 2022 року українсько-американське населення Нью-Йорка оцінювали в 150 000.
Через трагічний хід історії поза межами України українці пришвидшили формування нового наративу про Україну — звільненого від російської пропаганди й привласнення.
Українська кураторка Олена Сперанська, яка нині базується в Нью-Йорку, на початку війни залишила Ірпінь поблизу Києва, коли регіон окупували російські війська.
За її словами, перекласифікація митців Івана Айвазовського Архипа Куїнджі та Іллі Ріпина у Metropolitan Museum of Art як українських художників стала конкретним прикладом культурного «повернення» й деколонізації історії мистецтва з уточненням атрибуції “Ukrainian, born Russian Empire”.
Війна змусила Сперанську залишити її проєкт 2Бірючий" — успішну резиденцію сучасного мистецтва, засновану разом із Геннадієм Козубом.
Один із її поточних проєктів — співпраця з американським мультимедійним художником Філом Бюлером у межах двотижневої артрезиденції у прифронтовому Запоріжжі “Together We Stand. Documentation.”
Деякі митці ставлять собі за мету «перекласти» українську ідентичність для ширшої аудиторії: український графічний дизайнер Юрко Гуцуляк, який живе в Канаді, представив у Нью-Йорку серію жовто-блакитних плакатів.
🍎 Україна у «Великому Яблуці»
У Нью-Йорку українські мистецькі та культурні осередки переосмислюють себе, реагуючи на виклики часу.
Палац Fletcher-Sinclair — пам’ятка XIX століття біля Central Park і Metropolitan Museum of Art — давно є домом для Ukrainian Institute of America (UIA).
Інститут засновано у 1948 році; нині він проводить близько 60 подій на рік — удвічі більше, ніж у роки до повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го.
Між візитами провідних дипломатів і політиків, зокрема Президента України та Першої леді Володимира і Олени Зеленських, а також дискусіями на базі ООН і культурними подіями, календар UIA заповнений увесь рік.
Президентка UIA Кеті Наливайко та виконавча директорка Лідя Заінінгер отримали одну з найвищих державних нагород України, яка відзначає жінок за внесок у культурний розвиток країни.
“Ukrainian Village” в East Village (Манхеттен) після вторгнення перетворився на ще більш активний центр українського життя. Понад сто років цей район був домом для українців і їхнього бізнесу: тут є вулиця, названа на честь Тараса Шевченка, Shevchenko Scientific Society — наукова інституція віком 150 років, церква St. George Ukrainian Catholic Church на 7th street, Український музей на 6th street та інші організації й бізнеси.