📉 Скільки насправді втрачає державний бюджет України від «сірих схем»?
Колонка Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна та координатора Економічної експертної платформи для delo.ua про те як сотні млрд грн втрачаються щороку через податкові ухилення, контрабанду та тіньові практики.
📊 Основні втрати — у трьох ризикових галузях
Експерти Економічної експертної платформи та CASE Україна визначили, що найбільші втрати бюджету припадають на:
✅ Підакцизні товари (паливо, тютюн та ін.)
✅ Техніка та електроніка
✅ Фуд-рітейл (супермаркети, продуктові мережі)
Сумарні втрати від схем у цих три групах складають ≈80–100 млрд гривень щороку.
💰 Загальні втрати через основні схеми
Експерти підкреслюють, що це лише частина загальної картини тіньової економіки:
🔹 «Конверти» / зарплати в тіні — 200–265 млрд грн на рік
🔹 Контрабанда та сірий імпорт — 105–120 млрд грн на рік
➡️ Разом це вже 300+ млрд гривень щороку, і це не враховуючи всіх інших схем.
⛽️ Ринок пального
На частку цього ринку припадають значні втрати через несплату податків:
📍 Втрати бюджету з пального в 2025 році: 10–11 млрд грн
📍 Тіньова частка ринку:
у 2024 — 14% (зниження з 34% у 2022)
у кінці 2025 — знову зросла до 21%
Це означає, що чорний ринок пального та мінімізація податків залишаються серйозною проблемою.
До того ж, податкове навантаження серед мереж АЗС дуже нерівномірне: деякі платять понад 2 грн податків на літр, тоді як інші — значно менше. Половина мереж сплачують ринкові зарплати, але близько 10 з топ-50 мереж виплачують зарплати близькі до мінімальних, що, швидше за все, поєднується з «конвертами».
🚬 Тютюнова продукція
Тіньовий ринок цигарок після потужної боротьби правоохоронців спочатку зменшився з 25% до 14.2%, але потім зріс:
- у травні 2025 — 16.2%
- у жовтні 2025 — 17.8%
Втрати бюджету через нелегальні тютюнові товари: ≈ 27 млрд грн на рік.Близько 65% нелегальної продукції надходить через кіоски та магазини.
🛒 Фуд-рітейл
🔸 Частина мереж має аномально низьке податкове навантаження;
🔸 Частина — низькі середні зарплати (8–10 тис. грн/міс) при законодавчо визначених 16–12 тис. грн. Це свідчить про можливі схеми ухилення.
Втрати бюджету щороку:
від «дроблення» — 2.5–4 млрд грн
від «мінімалка+конверт» та неоформлених працівників — 30–40 млрд грн
Це підсилює ризики ухилення від ПДВ та ПнП (податок на прибуток).
📺 Побутова техніка та електроніка
Є мережі з надзвичайно низьким податковим навантаженням та мінімальною зарплатою. Втрати бюджету в галузі: 12–15 млрд грн на рік.
🧠 Що потрібно змінити?
✔️ Законодавчо визначити чіткі критерії трудових відносин, щоб унеможливити схеми «ФОП замість найму»;
✔️ Системний контроль за платниками у ризикових галузях із щомісячною публікацією даних про зарплати та податкове навантаження;
✔️ Перезавантаження ДПС, ДМС та БЕБ із чіткими KPI щодо зменшення tax gap;
✔️ Використання економічних стимулів для отримання фіскальних чеків покупцями;
✔️ Законодавче закріплення методик моніторингу та обліку «дропів» та «кущів ФОПів».
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою