📉 НБУ знизив облікову ставку до 15%
Нацбанк починає цикл пом’якшення процентної політики, бо інфляційний тиск стабільно слабшає, а ризики з зовнішнім фінансуванням стали меншими. Тому з 30 січня 2026 року облікова ставка знижується з 15,5% до 15%. У НБУ пояснюють: це рішення має допомогти повернути інфляцію до цілі 5% на горизонті політики і водночас підтримати економіку. Регулятор обіцяє й надалі реагувати гнучко - залежно від ризиків.

📉 Інфляція у 2025 році продовжувала сповільнюватися
У грудні і споживча, і базова інфляція знизилися до 8% р/р. На це вплинули:

• ефект вищих урожаїв;
• певне зменшення напруги на ринку праці;
• відносно стійка ситуація на валютному ринку.

За оцінками НБУ, у січні річні темпи зростання цін теж знижувалися. Водночас інфляційні очікування, за їхніми словами, залишалися відносно високими.

🔮 Прогноз: у 2026 інфляція буде помірною, а далі - ближче до 5%
НБУ очікує, що зниження інфляції триватиме в найближчі місяці - зокрема через подальший вплив високих урожаїв 2025 року. Але є й протилежний фактор: масштабні руйнування в енергетиці тиснутимуть на ціни і через ринок, і через адміністративні рішення. Разом з ефектом низької бази це може дати помірне прискорення інфляції у другому півріччі.

У підсумку НБУ прогнозує: за результатами 2026 року інфляція знизиться до 7,5%.

У наступні роки інфляція сповільнюватиметься завдяки:

• скороченню енергодефіцитів;
• зменшенню зовнішнього цінового тиску;
  -зростанню врожаїв;
• поліпшенню ситуації на ринку праці.

Водночас наслідки руйнувань в енергосекторі ще певний час стримуватимуть зниження цін. Прогноз НБУ: 6% наприкінці 2027 року і 5% у 2028 році (з досягненням цілі в середині року).

📊 Економіка росте, але стримано
Наприкінці 2025 року економіка пожвавилася через активніший збір врожаїв і збільшення бюджетних видатків. Але проблеми з логістикою та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії змусили НБУ знизити оцінку зростання ВВП у 2025 році до 1,8% (раніше Мінекономіки оцінили зростання на 2,2%).

У 2026 році реальний ВВП також зросте приблизно на 1,8%. Якщо ситуація в енергетиці покращуватиметься, відбудова триватиме, а інвестиції зростатимуть, економіка може прискоритися до 3-4% у 2027-2028 роках.

💶 Зовнішня допомога і міжнародні резерви
Наприкінці 2025 року Рада ЄС ухвалила рішення надати Україні €90 млрд допомоги у 2026-2027 роках (USL). Підтримка зберігатиметься і через ERA Loans. Також узгоджується нова програма з МВФ обсягом $8,1 млрд.

За прогнозом НБУ, резерви становитимуть:

• $65 млрд на кінець 2026 року;
• $71 млрд на кінець 2028 року.

Це має забезпечити стабільність валютного ринку та створити умови для валютної лібералізації.

⚠️ Головний ризик - війна
Повномасштабна війна залишається ключовим ризиком для економіки та інфляції. Руйнування енергетичної інфраструктури підвищують витрати бізнесу й обмежують виробництво.

Серед інших ризиків:

• додаткові потреби бюджету на оборону і відбудову;
• міграція і дефіцит робочої сили;
• геополітична нестабільність, яка може вплинути на підтримку України.

Водночас рішення ЄС щодо допомоги на 2026-2027 роки зменшили ризик браку зовнішнього фінансування. Є і позитивні сценарії - посилення підтримки партнерів та прогрес у досягненні тривалого миру. Окрема зона невизначеності - тарифи на ЖКП, які можуть змінити інфляційний прогноз.

💰 Чому ставку знизили саме зараз
Попередні місяці висока ставка підтримувала попит на гривневі активи: реальна дохідність залишалася позитивною, а інвестиції населення в ОВДП і депозити зростали. Це стримувало попит на валюту. Навіть попри сезонні коливання, ситуація на ринку була контрольованою.

З урахуванням зниження інфляції та менших ризиків із зовнішнім фінансуванням НБУ зменшив ставку на 0,5 в. п. до 15%. Інші ставки НБУ також знизяться. Регулятор очікує, що це підтримає кредитування (яке зростає більш ніж на 30% р/р) і допоможе економіці адаптуватися до умов війни, не втрачаючи валютної стабільності.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою