Україна намагається пом’якшити ключову умову нового кредиту МВФ - Bloomberg

Українська влада шукає спосіб послабити непопулярний податковий законопроєкт, на ухваленні якого наполягає Міжнародний валютний фонд як умові для розблокування понад $8 млрд фінансування в межах чинної програми, повідомляють джерела, обізнані з перебігом перемовин.

Міністерство фінансів у Києві завершує підготовку законопроєкту, що передбачає підвищення податкового навантаження на бізнес. Водночас ініціатива зустріла спротив з боку президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та значної частини народних депутатів. Через чутливість теми співрозмовники говорили на умовах анонімності.

Україна отримала попереднє схвалення кредитної програми ще в листопаді. Остаточне рішення має ухвалити рада директорів МВФ — очікується, що це питання розглянуть пізніше цього місяця. Підготовка та подання податкового законопроєкту є однією з ключових передумов для фінального затвердження чотирирічного пакета допомоги.

Суперечки навколо податків ускладнюють і без того напружену фінансову ситуацію країни, яка вже майже п’ятий рік протистоїть повномасштабній агресії Росії та змушена покривати зростаючі військові й бюджетні витрати. Тимчасове полегшення Україна отримала в грудні, коли Європейський Союз погодився залучити спільні облігації для надання €90 млрд кредитів на фінансування оборони та базових державних видатків протягом наступних двох років.

Початкова версія законопроєкту передбачала запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців із річним оборотом понад 1 млн грн (понад $23 тис.). Така форма підприємництва широко використовується в Україні, зокрема для податкової оптимізації.

Хоча Київ спершу погодився на ці умови, різка суспільна критика змусила владу переглянути підхід. За словами одного з джерел, президент Зеленський у приватній розмові висловив невдоволення міністру фінансів Сергію Марченку через згоду на настільки непопулярні вимоги. Сам Марченко від коментарів утримався.

Тепер Мінфін планує пом’якшити законопроєкт, запропонувавши підвищити поріг обороту для обов’язкової сплати ПДВ — до 2 млн або 4 млн грн на рік. За словами голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, влада схиляється саме до чотириразового підвищення порогу — до 4 млн грн.

Мінфін мало намір подати документ на розгляд уряду ще минулого місяця, однак тепер дедлайн перенесли на 10 лютого, зазначає співрозмовник, знайомий із процесом. У самому Мінфіні оперативно не відповіли на запит щодо коментаря. МВФ також утримався від публічних заяв.

Навіть у пом’якшеному вигляді законопроєкт, імовірно, залишатиметься непопулярним серед суспільства, виснаженого війною. Додатковим тягарем стали сильні морози останніх тижнів, які підвищили витрати бізнесу. Багато підприємців, зокрема малий бізнес, змушені використовувати дизельні генератори для підтримки електропостачання, що суттєво збільшує їхні витрати.

Водночас, за словами джерел, МВФ демонструє більшу гнучкість у переговорах із Києвом, намагаючись зберегти програму підтримки. Про це, зокрема, свідчить візит керівної директорки Фонду Крісталіни Георгієвої до української столиці минулого місяця.

Прагнення МВФ утримати програму відкриває простір для додаткових торгів. Українські урядовці та депутати також у закритих зустрічах із Фондом пропонують обмежити контроль за так званими політично значущими особами (PEP), розповів Арахамія. Йдеться про осіб, які обіймають або обіймали державні посади й підлягають посиленому фінансовому моніторингу в межах антикорупційних заходів.

В Україні статус PEP нині зберігається довічно для колишніх посадовців — норма, яка викликає значне невдоволення серед депутатів і держслужбовців. Критики вважають, що це відлякує кваліфікованих фахівців від роботи в державному секторі.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою