💶ЄС може виграти, якщо перемістить заморожені російські кошти
Британській підприємець і громадський активіст Г’юго Діксон у колонці для Reuters запропонував цікаву модель як скористатися замороженими російськими коштами у Бельгії.

Заморожені російські активи — це козир для Європейського Союзу. Та досі блок не наважився розіграти його по-справжньому, адже основна частина приблизно 210 млрд євро (близько 250 млрд доларів) суверенних коштів «застрягла» у брюссельському депозитарії Euroclear. Якщо ці гроші перенести, ЄС отримає широкий набір стратегічних можливостей.

У грудні Бельгія, настільки налякана російським тиском, що фактично зірвала план використати заблоковані активи як забезпечення для «репараційної позики» Україні. Ідея полягала в тому, щоб пов’язати застосування коштів Москви з її обов’язком за міжнародним правом виплатити репарації за незаконне вторгнення чотири роки тому.

Очевидний вихід із цього глухого кута — перемістити весь російський рахунок до нового зберігача, який контролюватиме ЄС. Це виведе Бельгію з-під удару. До нового зберігача можна було б перевести й інші заморожені російські рахунки, розміщені в межах Союзу. Тоді ЄС отримав би можливість використовувати ці активи, щоб допомогти Україні оборонятися — звісно, відповідно до міжнародного права.

Лідери ЄС, які зберуться пізніше цього тижня на неформальний саміт, можуть думати, що питання російських активів уже можна «відкласти». У грудні блок заморозив їх на невизначений термін. А коли не вдалося домовитися про використання коштів Москви, Євросоюз вирішив сам позичити 90 млрд євро, аби підтримати Україну. Очікується, що Європейський парламент невдовзі схвалить цю угоду. Таким чином Київ уникнув негайної нестачі грошей.

Але ЄС мав би вже засвоїти: щоб захищати власні життєві інтереси, потрібні сміливіші кроки. Росія й далі повільно просувається на полі бою. Якщо вона виграє війну, під загрозою опиниться і безпека самої Європи.

До того ж нині жоден європейський лідер не може повністю довіряти Дональду Трампу — після його торішньої погрози вторгнення в Гренландію, яка є частиною Данії, держави-члена ЄС. Президент США, який має дивну симпатію до свого російського візаві Володимира Путіна, здатен будь-якої миті «висмикнути килим» з-під України. Сполучені Штати також запропонували використати частину активів у межах мирного плану, за яким вони залишили б собі половину прибутків.

Попри певні сильні сторони нової позики ЄС на 90 млрд євро, навряд чи вона стане переломним чинником. Оскільки вона покриє лише дві третини фінансових потреб Києва на два роки, вона навряд чи переконає Путіна відмовитися від ідеї, що війну можна виграти «на виснаження». Вона також навряд чи змінить уявлення Трампа про Європу як про союз слабких лідерів. Та й український бойовий дух це рішення, ймовірно, суттєво не підніме.

Натомість переведення 210 млрд євро заморожених активів до нового зберігача під контролем ЄС стало б потужним сигналом, що блок здатен діяти. Це відкрило б цілу низку сценаріїв. ЄС міг би відродити ідею репараційної позики — до розробки якої, зазначає автор, він сам доклався. Інші варіанти — використати частину коштів для погашення нової позики на 90 млрд євро або для відбудови України після укладення мирної угоди.

При цьому Євросоюзу не обов’язково витрачати ці гроші негайно. Саме усвідомлення того, що ЄС здатен швидко перемістити активи, могло б змінити динаміку війни. Путін, наприклад, розумів би, що не може просто перечекати, доки Україна залишиться без фінансування. А з огляду на те, що російські державні фінанси зрештою відчувають різке стискання нафтових доходів через нижчі світові ціни на нафту та жорсткіші західні санкції, він, можливо, зрештою погодився б на прийнятну мирну угоду.

«Булінг» щодо Бельгії
Бельгія все ж може побоюватися, що Росія подасть до суду, посилаючись на інвестиційну угоду між двома країнами. Однак вона зможе аргументувати, що не мала вибору. А щоб додатково заспокоїти Брюссель, ЄС міг би погодитися компенсувати Бельгії та Euroclear ризики на той малоймовірний випадок, якщо Москва виграє судовий позов проти когось із них.