**Російські компанії масово просять державної допомоги, воєнний бюджет тріщить по швах - Bloomberg **

Дедалі більше російських компаній стають у чергу по державні субсидії та податкові послаблення — саме тоді, коли Кремль намагається впоратися зі зростанням дефіциту бюджету через війну проти України.

Лобістська група сталеливарної галузі домагається пільг із акцизу на «сиру» сталь і податку на видобуток залізної руди, щоб підтримати прибутки, що падають. Такий крок може коштувати бюджету близько 10 млрд рублів ($129 млн) щомісяця.

Міністерство транспорту планує домогтися 65 млрд рублів підтримки для «Російських залізниць». Це приблизно третина з майже 200 млрд рублів «аварійної» допомоги, яку держмонополія наприкінці минулого року просила для збереження операційної діяльності та інвестицій — на тлі зростання витрат, звуження маржі й великого боргового навантаження.

Тим часом найбільший девелопер країни — група Samolet — минулого тижня попросив державну допомогу на 50 млрд рублів. У компанії стверджують, що ці кошти допоможуть уникнути підвищення цін на житлові проєкти, які зараз будуються.

Сплеск запитів на підтримку, спричинений високою вартістю кредитів і охолодженням економіки, нагадує Росії і кризу 2008 року, і період після анексії Криму у 2014-му. Тоді, залишаючись інтегрованою в західні ринки капіталу та сировини, країна змогла пережити ослаблення рубля й різкі підвищення ставок, підживлюючи бізнес із резервів, накопичених роками у «фонді на чорний день».

Тепер простору для маневру значно менше: війна в Україні, яка наближається до п’ятого року, виснажує державні ресурси. Минулого року економіка вперше з часу вторгнення 2022-го почала охолоджуватися після того, як влада підняла ключову ставку до рекордних 21% — аби приборкати перегрів і інфляцію. Зниження відбувається повільно, і наразі ставка становить 16%.

Паралельно бюджет відчуває дедалі сильніший тиск: нафтова кон’юнктура слабшає, дисконти на російську нафту зростають, а міцний рубль додатково «з’їдає» доходи. За словами джерел, посадовці зараз намагаються знайти до 1,2 трлн рублів, щоб підтримати ключовий бюджетний показник.

Ліквідні резерви Фонду національного добробуту також наближаються до рівня, який вважають критично важливим для фінансової стабільності. Через це уряд змушений активніше закривати дефіцит дорогими запозиченнями.

Усе це відбувається на тлі того, що російські компанії стикаються з одними з найжорсткіших умов за десятиліття — і полегшення не видно, доки триває війна. Санкції розхитали ланцюги постачання, обмежили доступ до технологій і спричинили проблеми з платежами, а високі ставки задушили кредитування та вдарили по маржинальності.

Для пріоритетних секторів влада може зробити ставку на пільгові кредити: вони потребують відносно невеликих прямих витрат бюджету, зате дозволяють розширити підтримку через банківське кредитування. Водночас це перекладає більше ризиків на банки, які стають обережнішими й мають обмежений запас міцності.

Мінпромторг підтримує вимоги сталеливарного сектору й пропонує відтермінувати сплату сталевого акцизу та податку на видобуток залізної руди до кінця 2026 року. Однак Мінфін неохоче навіть розглядає таку ідею.

Один із співрозмовників стверджує, що «Російські залізниці» можуть отримати підтримку лише в межах коштів, уже передбачених у бюджеті для Мінтрансу. А Samolet, який нині будує близько 300 проєктів загальною площею 4,72 млн кв. м, ймовірно, отримає лише непряму допомогу, що не вимагатиме додаткових бюджетних видатків.

Навіть вугільна галузь, яка перебуває у важкому стані, не отримала прямої фінансової допомоги. Найбільший вугільний виробник Mechel PJSC торік отримав відтермінування сплати податків на 13 млрд рублів.

Особливо чутливими до економічних циклів є оптова торгівля, будівництво та девелопмент, важка промисловість, целюлозно-паперова галузь, видобуток і транспорт — саме там найімовірніше зростатиме кількість прохачів про допомогу.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою