Реакція Ірану на смерть Хаменеї: жалоба на держТБ і радість на вулицях

Після повідомлень про смерть верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї країна продемонструвала дві протилежні реакції: офіційний траур на державному телебаченні та спонтанні святкування на вулицях Тегерана.

Мільйони іранців прожили все своє життя під його владою. Коли перші повідомлення про його смерть почали з’являтися в інформаційному просторі, у столиці пролунали сигнали радості — люди виходили на вулиці, сигналили автомобілями, танцювали й скандували гасла. Влада ж спершу заперечувала інформацію, а згодом перейшла до офіційного оголошення жалоби.

Новина про смерть 86-річного Хаменеї поступово підтверджувалася протягом кількох годин і набула міжнародного розголосу після заяви президента США Дональда Трампа у соцмережах. Подія може стати наймасштабнішим переломним моментом для Ірану з часів Ісламської революції 1979 року, яка повалила шаха й привела до влади духовенство.

Утім, у країні розгорталися дві паралельні інформаційні лінії. З одного боку — офіційна позиція режиму, який до останнього уникав підтвердження смерті лідера. Лише близько п’ятої ранку за місцевим часом державне телебачення повідомило про це офіційно: ведучий із тремтячим голосом зачитав заяву, в кутку екрана з’явилася чорна стрічка, а ефір наповнили читанням аятів із Корану — традиційним символом загальнонаціональної жалоби.

Покоління іранців, народжених після 1989 року, не пам’ятає країни без Хаменеї. Він був фактично безальтернативним центром влади, а його наступник навряд чи матиме такий самий рівень контролю над інституціями та впливу, який Хаменеї успадкував від аятоли Рухолли Хомейні й поступово зміцнював протягом десятиліть.

Його правління супроводжувалося жорстким придушенням опозиції: тисячі людей опинилися у в’язницях, мільйони виїхали за кордон, а протести неодноразово завершувалися кривавими розгонами. Під час заворушень після виборів 2009 року протестувальники вперше відкрито закликали до його смерті. Останні масові виступи були придушені силовиками без вагань — за даними правозахисників, загинули тисячі людей.

Протягом років Хаменеї регулярно спростовував чутки про хвороби чи слабкість, з’являвся на публіці, виступав із тривалими промовами й демонстрував політичну твердість. Він очолював церемонії прощання з ключовими союзниками — зокрема, у 2024 році молився над труною одного з лідерів ХАМАС Ісмаїла Ханії, убитого в Тегерані, а раніше оплакував загибель генерала Касема Сулеймані, ліквідованого американським авіаударом у 2020 році.

У нашому відео 🇮🇷📉 Іран: як фанатики руйнують економіку ми докладно розповіли до чого призвів режим аятол і як від цього страждають прості іранці

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою