🇮🇷Як Тегеран змінив стратегію війни
Financial Times пише, що сьогодні немає однієї технології, яка "міняє війну", судячи з операції США проти Ірану. Зараз відбувається боротьба не технологій, а запасів ракет, дронів та ППО — в кого більше, хто швидше використає запаси.
Іран, схоже, зробив головний висновок із торішньої 12-денної війни з Ізраїлем: масовані, гучні ракетні залпи — ефектні, але неефективні. Більшість із них перехоплюють, а пускові установки знищують ще до повторного удару. Тому тепер Тегеран воює інакше.
Замість «ракетних штормів» — постійна «мряка». Менші залпи, але регулярні. Не разовий шок, а системне виснаження.
За останні дні Іран здійснив понад 25 хвиль атак по Ізраїлю та країнах Перської затоки — Бахрейну, Катару, ОАЕ, Кувейту й Іраку. Удари спрямовані не лише на військові бази США, а й на цивільну інфраструктуру: порти, готелі, міські об’єкти. Це вже не точкова демонстрація сили — це спроба паралізувати повсякденне життя регіону.
🔻 Головна мета — виснаження.
Системи ППО на кшталт THAAD, Arrow чи David’s Sling надзвичайно дорогі. Один перехоплювач може коштувати мільйони доларів. Їх виробляють роками. Іран це розуміє — і навмисно «засипає» оборону дешевшими ракетами та дронами, змушуючи супротивника витрачати дорогі ресурси.
🔻 Ставка на простішу зброю.
Ймовірно, Тегеран спершу використовує старі ракети на рідкому паливі, залишаючи сучасніші твердопаливні комплекси «про запас». Дрони Shahed, які світ уже бачив у війні Росії проти України, знову стали інструментом тиску — тепер по цілях у Затоці.
🔻 Децентралізація управління.
Розуміючи ризик втрати вищого командування, Іран делегував повноваження нижчим командирам. У разі знищення центрів управління удари продовжаться — за заздалегідь визначеними координатами.
Попри те що більшість ракет перехоплюють, частина все ж досягає цілей. Є загиблі в Ізраїлі та країнах Затоки. Руйнування цивільної інфраструктури створює атмосферу постійної тривоги.
І тут з’являється ще один вимір — психологічний. Постійні, хай і менші за масштабом атаки змушують людей жити біля укриттів. Війна перестає бути подією — вона стає фоном повсякденності.
Аналітики припускають, що Іран розраховує на довгу гру. Якщо створити достатньо глибоку кризу в регіоні, партнери США можуть почати тиснути на Вашингтон із вимогою зупинити операції проти Тегерана.
Інший сценарій — ще небезпечніший. Іран може «перечекати», зберегти частину арсеналу й завдати нової хвилі ударів тоді, коли американська військова присутність у регіоні скоротиться. Утримувати масоване угруповання сил довго — дорого і складно навіть для США.
За оцінками ізраїльської розвідки, на початку нинішнього конфлікту Іран мав близько 2 500 балістичних ракет. Частина пускових уже знищена, але стратегія Тегерана очевидна:
не перемогти швидко — а змусити супротивника виснажитися першим.
Це війна не лише ракет, а й ресурсів, нервів і часу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою