💸Зарплатне "задзеркалля": як мільярди гривень зникають у "конвертах" під час війни
Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна у статті для Delo.ua розповідає, чому схема "зарплат у конвертах" суттєво зросла за минулий рік та вийшла на перше місце серед усіх "сірих" схем і що з цим треба робити.

Ключові тези:
🔹 Проблема тіньових зарплат в Україні значно глибша, ніж просто недобросовісність роботодавців або працівників.
Головна причина — високе податкове навантаження на фонд оплати праці, яке в Україні є одним із найвищих у регіоні і продовжує зростати (зокрема через підвищення військового збору до 5%).

🔹 Масштаб тіньової економіки
Тіньовий сектор становить до 40% ВВП.

Найбільша схема в «тіні» — неофіційні виплати працівникам:

• зарплати «в конвертах»
• схема «мінімалка + доплата неофіційно».

🔹Як змінилася ситуація після початку війни
Частина тіньових схем зменшилася через воєнні обмеження, зокрема:

• прихований вивід капіталу за кордон
• деякі фінансові операції.

Скоротилася кількість неформально зайнятих через:

• зменшення робочої сили
• мобілізацію
• руйнування підприємств.

🔹Водночас з’явилися нові стимули для неформальної зайнятості:

• дроблення бізнесу на ФОП
• уникнення необхідності повідомляти ТЦК про працівників.

🔹 Скільки українців працюють неофіційно
До повномасштабної війни:

• понад 3 млн людей працювали неофіційно. Це 19,5% усіх зайнятих.

Ситуація під час війни:
-14% працівників працюють без оформлення

• 4% — займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації

Загалом 18% зайнятих працюють неофіційно. Кількість неофіційно зайнятих оцінюється приблизно у 1,9 млн осіб.

➡️ Потенційні втрати бюджету становлять: 150–253 млрд грн на рік.
Найбільш проблемна галузь — ритейл
У топ-50 мережах роздрібної торгівлі середні зарплати коливаються від 8 тис. до 60 тис. грн.

🔹Для зменшення тінізації зарплат пропонується:

• знизити податкове навантаження на фонд оплати праці
  до приблизно 20% (замість нинішніх ~37%).

• компенсувати втрати бюджету за рахунок: скорочення неефективних витрат; зміни податків на землю та майно.

• змінити правила надання субсидій, щоб вони не стимулювали неофіційну зайнятість.

• спростити трудові відносини для малого бізнесу — запровадити вільний трудовий договір без зайвої бюрократії.

📌 Головний висновок:
без системної податкової реформи та зменшення навантаження на зарплати держава і надалі щороку втрачатиме сотні мільярдів гривень, які особливо важливі в умовах війни.

Читати всю статтю

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою