Переслано з: Vox Liberty
⛽️🤝 Уряд іде рятувати ціни на пальне. Знову
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко каже, що Кабмін опрацьовує “моделі підтримки” для вразливих споживачів через зростання цін на пальне.
“Орієнтиром справедливої ціни” назвали справедливу “Укрнафту”, а найсправедливіший Антимонопольний комітет зобов’язали моніторити несправедливі “спекуляції”.
📈 Чому росте ціна? Це банальна фізика ринку
Ціна пального зараз підстрибує через зовнішній шок — війну США та Ірану — і ризики по Ормузькій протоці, які б’ють по нафті, фрахту, страхуванню і логістиці.
Стало дорожче доставити — стало дорожче на колонці. Тут не треба детективів, це не картельна “змова”, це звичайне здорожчання через відсутність ресурсу. Крім того, підвищення цін спровокувала і паніка на АЗС, коли люди заздалегіть заправляються, бо щодня бачать новини з Близього Сходу. АЗС просто закупають більше дорожчого палива, коли дешевше вичерпується.
🤔 “Ринкова” vs “Справедлива” ціна
І що таке справедлива ціна? Для кого? Водія, АЗС, імпортера чи Свириденко? Бо “ринкова” ціна це те, що люди реально готові платити в умовах дефіциту й ризику постачань, а “справедлива” зазвичай означає “ціна, яку нам хочеться бачити в новинах”.
І от тут починається магія держави, бо якщо реальність не подобається її треба обов’язково відрегулювати, бо ну а як інакше?
🧾 Ціна “порятунку”
Будь-яка “підтримка” вразливих це не подарунок. Це або податки (тобто бізнес і люди), або борг (тобто майбутні податки), або інфляція (тобто податок для всіх, хто тримає гривню).
Держава не виробляє гроші — вона їх перерозподіляє і частину з’їдає по дорозі на адміністрування. Від цього порятунку та підтримки страждають усі, просто хтось цього не помічає.
🚫 Ризики держрегулювання
Коли держкомпанія стає “еталоном ціни”, дуже легко перейти від “рекомендацій” до “ти ж бачиш, як Укрнафта продає, чого ти не можеш?”. Пояснювати чому зазвичай не має сенсу — всеодно задушать.
А далі в хід йде АМКУ, “пояснення”, перевірки, папери, і приватні мережі починають думати не про постачання, а про те, як не потрапити під каток.
🧠 Ми вже це проходили у 2022 році. Тоді теж хотіли, щоб було “дешево і стабільно”. У результаті контроль цін та проблеми з логістикою дали дефіцит, черги й порожні колонки. Ціна це не примха, вона розподіляє дефіцит. Якщо ціну “притиснути”, дефіцит розподіляється чергами й блатом.
📉 Зворотний ефект
Ринок пального тримається на імпорті, логістиці та швидкості обороту. Додайте невизначеність і постачальники починають перестраховуватись. Хтось скоротить обсяги, хтось відкладе партії, хтось підніме маржу. І тоді “боротьба зі спекуляцією” раптом породжує… ще більше ризиків у ціні.
🛠 Що справді допоможе?
Щоб реально здешевити пальне, уряд має створювати не “штаби” і “справедливість”, а полегшити банальні важелі: акциз, ПДВ й мито.
І ще важливіше прибрати бар’єри для пропозиції у вигляді ліцензій, дозволів на імпорт, регуляцій. Коли більше постачальників можуть швидко завезти ресурс, ціна падає сама.
Якщо державі дуже кортить допомогти, то найкраща допомога — не заважати ціні виконувати свою роботу і не лякати ринок перевірками.
Бо коли держава починає лікувати ринок пального, зазвичай виліковує лише одне — наявність пального. Згадайте 2022 рік.
Що думаєте? Пишіть у коментарі
👇