Україна на 110-му місці Індексу свободи від Freedom House

Україна залишається демократичною державою, але повномасштабна війна серйозно вдарила по політичних правах, громадянських свободах, прозорості влади та якості інституцій.

Після російського вторгнення у лютому 2022 року в Україні було запроваджено воєнний стан. Через це парламентські та президентські вибори відклали, а частину прав і свобод обмежили. У звіті зазначається, що влада паралельно проводить і важливі реформи для зміцнення демократичних інституцій, однак країна досі має глибокі проблеми з корупцією - у владі, судах та інших сферах.

Один із найгучніших епізодів 2025 року - спроба послабити незалежність антикорупційних органів. У липні парламент ухвалив, а президент підписав закон, який, за оцінками антикорупційних середовищ, підпорядковував НАБУ і САП офісу генпрокурора. Це викликало протести в найбільших містах України та застереження з боку Єврокомісії, що такий крок може зашкодити євроінтеграції. Уже за кілька днів рішення скасували. Це стало показовим прикладом: суспільство в Україні зберігає здатність тиснути на владу і змушувати її відступати.

Водночас антикорупційні органи протягом року продовжували викривати великі схеми - зокрема в оборонних закупівлях, у парламенті та в енергетичному секторі. Після одного з таких скандалів у відставку пішов впливовий соратник президента Андрій Єрмак. У звіті це подається як свідчення одразу двох речей: структурна корупція в Україні залишається серйозною проблемою, але інституції та громадський тиск усе ж змушують владу реагувати.

Ще один важливий висновок: вибори в Україні були відкладені не через відмову від демократії, а через війну, воєнний стан і реальні безпекові ризики. Однак через те, що парламент не переобирався з 2019 року, оцінка за цим показником погіршилася: депутати фактично працюють уже без нового мандата від виборців.

У сфері прав і свобод картина складніша. З одного боку, в Україні зберігається політичний плюралізм, діє громадянське суспільство, відбуваються протести, а опозиція має можливість висловлюватися. З іншого - війна посилила самоцензуру, тиск на критичні голоси і контроль над інформаційним полем. У звіті згадується телемарафон, посилення контролю над медіа, кримінальні справи за колабораціонізм, а також ризики для журналістів і громадських активістів.

Окремо автори наголошують: головна загроза правам людини в Україні походить не від української держави, а від російської агресії. Саме російські удари, масовані атаки дронами і ракетами, руйнування цивільної інфраструктури, жертви серед мирного населення, депортації, катування, насильницькі зникнення та інші воєнні злочини найбільше визначають нинішній стан свобод і безпеки.

На цьому тлі певним позитивним зрушенням стало рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати за кордон. Раніше під час воєнного стану чоловікам від 18 до 60 років виїзд був заборонений. Це рішення в звіті розцінюють як пом’якшення обмежень свободи пересування.

Україна навіть під час повномасштабної війни не втратила демократичної основи. Але війна оголила і посилила старі проблеми - корупцію, слабкість судів, непрозорість влади, тиск на медіа та бізнес. Водночас саме активне суспільство, антикорупційні органи, журналісти й громадський контроль залишаються тим, що не дає країні скотитися назад.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою