Днями Кабінет міністрів вніс у Парламент три нові податкові законопроєкти, замість великого Big bill, як планувалося раніше. Ці три проєкти - про цифрові платформи, міжнародні посилки та військовий збір - розроблені на виконання структурних маяків програми з МВФ. Четверта частина Big bill, яка викликала найбільше критики експертного середовища та бізнес спільноти - ПДВ для ФОП - на щастя загальмувала у КМУ та не була погоджена Кабміном.
Розбір кожної ініціативи від Олега Гетмана, координатора Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна:
1️⃣Міжнародні посилки: кінець податкової “дірки” (ПЗУ №15112)
Одна з найбільш назрілих та корисних для економіки змін - скасування пільги на імпортні посилки вартістю до €150. Сьогодні такі відправлення не обкладаються ПДВ, що створює одразу кілька проблем.
а) викривлення конкуренції. Українські виробники товарів масового споживання - аксесуарів, одягу, взуття, косметики, товарів для дому - включають у ціну 20% ПДВ. Натомість аналогічні товари з Китаю, які і так субсидуються китайською владою - потрапляють до українського споживача через міжнародні відправлення без цього податку.
б) втрати держбюджету у воєнний час: за оцінками експертів, за попередні роки повномасштабного вторгнення бюджет втратив 43,4 млрд грн, а на основі динаміки 2026 року - бюджет втратить ще близько 26 млрд грн за рік. Це значна сума, яка могла б стати вагомою підтримкою українського фронту, натомість пішла на підтримку іноземних виробників.
в) значні обсяги “сірих схем” на основі цієї пільги. “Схемники” отримують без податків тисячі товарів на різні паспорти та формують комерційні партії, які потім реалізуються через мережу інтернет або соцмережі також без сплати податків.
2️⃣Цифрові платформи: надспрощений режим для самозайнятих (ПЗУ №15111)
Інший важливий напрям - оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт Uber, Bolt, Uklon, Glovo чи Kabanchik, де платформа виступає посередником і отримує комісію з операцій. Нове регулювання не поширюється на дошки оголошень, на кшталт Авізо, OLX тощо.
Законопроєкт пропонує досить прагматичний підхід до легалізації самозайнятих: замість стандартної ставки 18+5% зараз - вводиться спеціальний режим - 5% податку на доходи плюс 5% військового збору.
Функції податкового агента покладаються на самі платформи, які мають звітувати про доходи користувачів і сплачувати податки за них. Додатково запроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією, що дозволяє контролювати транскордонні доходи.
Фактично держава пропонує просту модель: нижче податкове навантаження в обмін на прозорість. Важливо, що дрібна активність взагалі не зачіпається - якщо людина здійснює до 30 продажів на рік на суму до €2 тис. через цифрові платформи - такі доходи не оподатковуються.
3️⃣ Зміни щодо військового збору (ПЗУ №15110)
Законопроєкт №15110 передбачає продовження сплати військового збору ще протягом трьох років після припинення або скасування воєнного стану для фінансування оборони та післявоєнного відновлення України. Йдеться про збереження чинних ставок, які нині діють як тимчасові: для фізичних осіб — 5%, для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп — 10% від розміру мінімальної зарплати на початок місяця (у 2026 році — 865 грн), а для платників єдиного податку 3-ї групи (ФОП і юросіб, крім е-резидентів) — 1% від доходу.
4️⃣ ПДВ для ФОП: несвоєчасна зміна
На щастя ідея щодо запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП на спрощеній системі з 4 млн грн з 2027 - не потрапила до Парламенту, проєкт буде доопрацьовуватись Кабміном.
Для українського малого бізнесу перехід на ПДВ означає не просто зміну ставки, а принципово інший рівень складності адміністрування. ПДВ — це податкові накладні, ризики їх блокування, необхідність вести повний облік витрат і постійна взаємодія з податковою. За оцінками Світового банку адміністрування податків на загальній системі з ПДВ займає 595 людино-годин на рік, відповідно до кожного малого ФОП це додаткові витрати близько 90 тис грн на рік.
@costukraine