**❗️🔥Війна приносить прибутки виробникам СПГ, але створює довгострокові проблеми - **Wall Street Journal

Одним із довгострокових наслідків війни, ймовірно, стане прагнення країн виробляти більше енергії власними силами. Якщо держава має запаси нафти, газу чи вугілля, вона може активніше вкладатися у внутрішній видобуток. Там, де таких ресурсів менше, уряди, найімовірніше, робитимуть ставку на відновлювану енергетику або атомну генерацію. Натомість посилення залежності від імпорту дедалі більше сприйматиметься як ризик, а це поганий сигнал для довгострокового попиту на скраплений природний газ.

Показовий приклад - Пакистан. У 2015-2021 роках імпорт СПГ у країну зростав у середньому на 50% щороку. Але під час енергетичної кризи 2022 року Пакистан фактично виявився витісненим із ринку через надто високі ціни. У відповідь споживачі та бізнес почали переходити на відновлювані джерела енергії.

За даними BloombergNEF, уже у 2023 році в країні почало зростати встановлення сонячних електростанцій, а в наступні два роки цей процес набув вибухового характеру. Одночасно зі зниженням вартості акумуляторів короткострокові системи зберігання енергії стали здатні частково компенсувати нестабільність сонячної та вітрової генерації для частини споживачів.

У результаті минулого року імпорт СПГ до Пакистану був уже на п’яту частину нижчим, ніж на піку 2021 року.

Отже, хоча війна зараз і приносить виробникам СПГ додаткові прибутки, у перспективі вона може підірвати сам попит на цей ресурс: високі ціни та ризики для ланцюгів постачання підштовхують країни, особливо в Азії, або залишатися на вугіллі, або швидше переходити на відновлювану енергетику й інші внутрішні джерела виробництва енергії.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою