🇨🇳🔋Енергетична безпека Китаю проходить не через Ормузьку протоку, а через тотальну електрифікацію - Carnegie Endowment for International Peace

Завдяки електрифікації енергетична безпека Китаю більше не залежить від Ормузької протоки. Країна нарощує свої абсолютні потужності з генерації на вугіллі, хоча частка вугілля у внутрішньому виробництві електроенергії загалом знижується.

Енергетична безпека Китаю насправді пов’язана не стільки з нафтою чи газом, імпорт від яких країна справді потребує. Вона завжди була нерозривно прив’язана до вугілля. Китай споживає понад половину всього вугілля у світі, і саме цей ресурс є головною опорою як для китайської промисловості, так і для електроенергетичної системи.

З 2022 року загальне споживання вугілля помітно зросло. Це збігається з новою хвилею введення потужностей в експлуатацію після різкого повороту Пекіна до пріоритету енергетичної безпеки на тлі внутрішньої енергетичної кризи, про яку йшлося вище. Лише у 2024 році Китай додав колосальні близько 95 ГВт вугільних потужностей — це більше, ніж уся встановлена електрогенеруюча потужність В’єтнаму.

Хоча сонячна енергетика в Китаї вже досягла цінового паритету з вугіллям, країна має потужну промислову базу та цілісну електротехнологічну екосистему, націлену на створення нової енергетичної моделі — або, як дехто це називає, «електродержави». У цій логіці пік вугілля не просто не суперечить такій стратегії, а є необхідною умовою для її реалізації.

На графіку: частка вугілля в енергогенерації КНР
[
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою