Голова офісу міграційної політики з заспокійливою мантрою: українська демографічна та економічна проблема

Текст від каналу «Економічний Вісник».
«1–1,5 млн українців можуть виїхати за кордон на заробітки після завершення війни», заявив голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник.

В статті зазначається, що характер міграції змінюється — причиною виїзду стає трудова міграція із наступною підтримкою родин в Україні (у вигляді грошових переказів), тоді як на початку війни вона була обумовлена небезпекою. Це фокусування на другорядному питанні й зняття нервової напруги читача, розрада.
Насправді, залишення батьківщини такою великою кількістю українців у катастрофою для ринку праці та бюджету — соціальної його частини.

По-перше, ринок праці на фоні мобілізації та міграції відчуває структурний дефіцит кадрів, що довгий час сприяло інфляції. По-друге, із такою масовою міграцією (1–1,5 млн) значно скоротиться кількість платників податків. Тепер перейдемо ж до структури української економіки та демографії.

В Україні спостерігається тривалий негативний демографічний тренд паралельно з міграцією (обидва посилені війною), що призводить до скорочення наявної кількості робочих кадрів.
За різними оцінками, населення України на початку 2026 становить 28–33 млн осіб, тоді як у 2020 — 41,5 млн, суттєвий відтік.
Скорочується населення працездатного віку (15–64 роки): до 2030 воно зменшиться з поточних 26,25 млн до 25,82 млн.
Серйозного удару ринок праці зазнав через війну: на 2024 кількість працездатного населення скоротилася на 40% відносно 2021.

При цьому реальна кількість зайнятого населення у 2021 дорівнювала 15 млн, тоді як останні дані повідомляють про приблизно 10,4 млн працівників. Це означає, що співвідношення працюючих українців та пенсіонерів фактично дійшло пропорції 1:1.

Трудова міграція та відтік населення дійсно стали причиною закордонних переказів, що в останні роки до війни становили 8–10% ВВП. Проте це прискорило старіння українського суспільства, висмикнуло молоді кадри з ринку й додало навантаження на пенсіонерів (нижче буде видно) та бюджет.

Поточна кількість пенсіонерів в Україні — 10,2 млн осіб. Цікавий, проте одночасно сумний факт: ~2,8 млн з них продовжують працювати, що відображає високе навантаження на соціальну політику та низький рівень пенсій. Тобто, держава вже нездатна забезпечити рівень пенсій, що не спонукає в працювати, оскільки бюджет перевантажений. Тут відображається і проблема рентоорієнтованості української економіки, її низької продуктивності — ті працюючі 10,4 млн нездатні генерувати такий обсяг вартості, що конвертується у відповідний обсяг державних податків для забезпечення соцполітики.

Навантаження на пенсійний фонд буде зростати (ефект буде посилюватися за рахунок скорочення працюючого населення). Частка людей віку 65+: 1991 — 12%, 2021 — 18%, 2024 — 22%, 2030 (прогноз) — 24–26%.
Це означає 9–10 млн пенсіонерів навіть при скороченні населення, що виливається в проблему — пенсіонерів на одного працюючого все більше, навантаження на бюджет і «гарячої молоді», яка будує майбутнє країни, все менше.

Таким чином, картина вимальовується депресивна. Закордонні перекази від трудових мігрантів — це безпідставний оптимізм, крім того стихія, на яку не можна покладатися при державному плануванні.

Ця надія може залишатися, якщо не враховувати певний емпіричний факт — грошові перекази із-за кордону поступово зменшуються.
У 2020 вони становили $12,1 млрд, у 2021 — $15 млрд, у 2022 — майже $13 млрд, у 2023 — $11,5 млрд, у 2024 — $9,6 млрд, у 2025 — понад $8 млрд.
Це завʼязано з асиміляцією мігрантів на фоні війни в Україні, що продовжується. Наразі ніхто не може назвати точні терміни закінчення війни, тож зберігається невизначеність, невигідна для України в цілому й в аспекті переказів окремо.
Чим довше йде війна, тим більше українських мігрантів закріпляться за кордоном, тим менше з них повернеться.

Нагадаємо про наше відео 🤱Українці вимирають: що робити з демографією?

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою