Війна з Іраном може прискорити інвестиції у відновлювану енергетику - тепер уже не через клімат, а через безпеку - Reuters

Побоювання за енергетичну безпеку, які ще донедавна стримували інвестиції у відновлювану енергетику, тепер можуть, навпаки, прискорити її розвиток навіть сильніше, ніж занепокоєння зміною клімату.

Війна США та Ізраїлю проти Ірану вже прибрала з глобального ринку мільйони барелів нафти на добу, що підняло ціни на енергоносії до максимумів за кілька років і викликало дефіцит пального в країнах, залежних від постачань нафти й газу через Ормузьку протоку.

Це вже другий великий удар по світовим енергоринкам за останні чотири роки після російського вторгнення в Україну у 2022 році. І новий стрибок нафтових цін може підштовхнути країни до ще активнішого переходу на відновлювані джерела як на більш надійний варіант.

Відновлювана енергетика - насамперед сонячна та вітрова - може базуватися на місцевих і регіональних ресурсах. Нафта і газ, навпаки, набагато сильніше залежать від глобальних ринків, логістики й міжнародної торгівлі.

Колишній помічник держсекретаря США з енергетичних ресурсів Джеффрі Пайатт заявив на конференції, що головний урок останніх років дуже простий: вирішальне значення має ціна. За його словами, поєднання вітру, сонця і батарей дедалі більше перетворюється на економічно привабливу модель, і держави рухаються в цьому напрямку вже не лише заради кліматичних цілей, а насамперед заради доступу до енергії та, що особливо показово, заради енергетичної безпеки.

Міністерка економіки та енергетики Німеччини Катаріна Райхе цього тижня попередила, що якщо війна з Іраном не завершиться, уже наприкінці квітня або в травні можуть виникнути перебої з енергопостачанням. Водночас вона прямо заявила, що відмова від атомної енергетики була великою помилкою.

У Франції, за даними Міжнародного енергетичного агентства, атомна енергетика забезпечує близько 44% усього виробництва електроенергії. Енергетичні керівники вважають, що саме це дає країні більшу стійкість у питаннях енергопостачання.

Керівник напряму Energy Pathways у Carlyle Джефф Каррі зазначив, що Франція має один із найнижчих вуглецевих слідів у світі не тому, що передусім хотіла "врятувати планету", а тому, що намагалася запобігти саме такій ситуації, яку світ бачить зараз - енергетичній вразливості на тлі війни. На його думку, один із найочевидніших висновків із нинішніх подій полягає в тому, що вони можуть буквально турборежимом прискорити енергетичний перехід.

Зростання цін на нафту також підсилює очікування, що попит на традиційне паливо з часом може почати знижуватися. Директор із глобальної нафтопереробки та ринків нафтопродуктів у S&P Global Energy Карім Фаваз зазначив, що якщо високі ціни протримаються довше і звички людей почнуть змінюватися, це може підштовхнути споживачів, наприклад, до купівлі електромобіля або до переходу на віддалену роботу. І, за його словами, такі зміни вже буде важче розвернути назад.

Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світових енергетичних потоків. Додатково ситуацію погіршили іранські удари по нафтопереробних заводах, газових підприємствах і експортних терміналах у Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах і Бахрейні, що ще сильніше затиснуло глобальну пропозицію.

Представниця Єврокомісії, генеральна директорка з енергетики Дітте Юуль Йоргенсен, цього тижня наголосила, що після відмови від російського газу Євросоюз уже значно наростив інвестиції в чисту енергетику - зокрема в електрифікацію, атомну енергетику, відновлювані джерела, міжсистемні з’єднання та накопичувачі енергії. За її словами, саме це і потрібно Європі, щоб бути більш захищеною та менше залежати від нестабільних і ризикованих глобальних ринків.

Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас заявив, що цього року країна планує покривати за рахунок відновлюваних джерел 60% своїх потреб в електроенергії проти 50% у 2025 році.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою