«Гармати чи масло»: МВФ попереджає про жорсткий вибір, поки уряди нарощують оборонні витрати

Нова епоха вищих оборонних витрат змусила МВФ застерегти: світ дедалі глибше входить у фазу вибору між військовими потребами та соціальним добробутом, а урядам доведеться ухвалювати дедалі важчі рішення щодо боргів і державних видатків.

Так звана дилема «гармати чи масло» описує ситуацію, коли влада змушена вибирати, куди спрямовувати обмежені ресурси - на військові потреби чи на соціальні програми.

У своєму новому World Economic Outlook МВФ зазначив, що приблизно половина країн світу вже збільшила військові бюджети. Крім того, продажі озброєнь найбільших оборонних компаній світу за останні 20 років у реальному вимірі подвоїлися.

На думку фонду, ця тенденція, ймовірно, збережеться, оскільки геополітична напруга лише посилюється. А це ставить серйозне питання: чи не почне зростання оборонних витрат витісняти інші напрями державних видатків - насамперед соціальні.

Посилаючись на аналіз досвіду 164 країн від завершення Другої світової війни, МВФ попереджає: історія показує, що хвилі різкого збільшення військових витрат зазвичай погіршують фіскальний і зовнішньоекономічний баланс, а згодом часто призводять до стрімкого зростання державного боргу та істотного скорочення соціальних витрат.

Міністр фінансів Франції Ролан Лескюр визнав, що протиставлення оборони й соціальних видатків може обернутися політичним відкатом для влади напередодні президентських виборів 2027 року.

Водночас він наголосив, що збільшення оборонних витрат може дати так званий подвійний дивіденд: не лише зміцнити суверенітет, а й створити нові робочі місця всередині країни.

«Віра в систему»
Президент Світового банку Аджай Банга заявив, що оборонні витрати справді стали пріоритетом для багатьох країн, тоді як фінансування міжнародного розвитку в розвиненому світі скорочується.

Водночас він нагадав, що торік вдалося залучити рекордний обсяг коштів для IDA21 - механізму Світового банку, який спрямований на підтримку найбідніших країн.

У межах 21-го раунду фінансування Міжнародної асоціації розвитку (IDA) наприкінці 2024 року було мобілізовано додаткові 24 млрд доларів, що після фінансового мультиплікатора дало 100 млрд доларів фінансування. Ці кошти спрямовуються на підтримку 78 країн із найнижчими доходами, зокрема на інвестиції в охорону здоров’я, освіту та кліматичну стійкість.

Банга заявив, що все ще зберігає віру в систему, але для цього потрібно переконувати країни-донори, чому така підтримка відповідає і їхнім власним інтересам.

За його словами, інвестиції у створення робочих місць для молоді в країнах, що розвиваються, вигідні й платникам податків у розвинених державах. Причина в тому, що це сприяє формуванню сильнішого середнього класу, кращому економічному зростанню, а отже - створює нові можливості для компаній, інтелектуальної власності, продукції та робочих місць із розвинених країн.

Останнім часом Європейський Союз офіційно визнав безпеку й оборону одним із головних пріоритетів, зокрема через триваючу російську агресію проти України.

Очікується, що оборонні витрати в 27 країнах ЄС у 2025 році сягнуть 381 млрд євро. Це на 11% більше, ніж роком раніше, і майже на 63% більше, ніж у 2020 році.

Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський заявив CNBC, що уряд дуже уважно стежить за ризиком соціального невдоволення, яке може проявитися на виборах, особливо на тлі попереджень МВФ про дилему «гармати чи масло».

Він визнав, що мета Польщі витрачати 5% ВВП на оборону - це дуже багато.

"Але геополітична ситуація справді серйозна. Путін погрожує нам, погрожує НАТО, погрожує деяким нашим сусідам. Тому ми маємо ставитися до безпеки максимально серйозно, і це - один із головних пріоритетів нашого уряду", - заявив Доманський.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою