☄️Чому цінові обмеження на ринку електроенергії - погана ідея
Навіть деякі притомні люди вважають, що ціни на оптовому ринку е/е треба обмежувати, бо інакше там якісь виробники і трейдери нахабніють, продаючи електрику за завищеними цінами, - і уся країна від них страждає. Але реальність трохи інша: цінові обмеження - це і є джерело страждань.

На графіку ми бачимо середні за кожну годину оптові ціни електрики березня-26, та періоду з ціновими обмеженнями, який можна привести у порівняння (жовтень 2025). Ці два місяці схожі за погодними умовами та, відповідно, попитом на е/е та пропозицією сонячної енергії (ну, в березні було дещо прохолодніше, тож попит на електрику був вищим, але день був трохи довший, і було трохи яскравіше сонце).

Що відрізняло ці два місяці:

• У жовтні енергетична інфраструктура була не наскільки зруйнована, як у березні (було більше робочих ТЕС та ГЕС)
• У жовтні максимально дозволені ціни (червона пунктирна лінія на графіку) були нижчі, ніж у березні (зелена пунктирна лінія) в усі години, окрім вечірніх
  -Рівень споживчих цін у березні був на 4.1% вище за рівень жовтня.

Що ми бачимо на графіку:

1. Попри те, що в денні години цінові обмеження у березні були «підняті до небес», фактичні ціни на електрику (11 – 16 години) були нижчими, ніж у жовтні. Причиною тому була більша пропозиція енергії сонця: за вищої пропозиції дешевих джерел, ціна впала. Тобто тут працював «той самий вільний ринок».

2. У вечірні пікові години (18-23, коли цінові обмеження були ідентичні для двох періодів) ціна електроенергії у березні була вищою в середньому на 7,7%. Очевидно, виною тут як інфляція, так і руйнування енергетичної інфраструктури, які зменшили частку дешевших джерел енергії. І це все ще ринок.

3. От де збільшення цінових обмежень переросло в більшу ціну – так це в нічний та ранковий період. Більш того, ми бачимо, що у 1у, 6у-9у та 17у години доби березневі ціни були вищими за жовтневі цінові обмеження.

Якби цінові обмеження були в березні на жовтневих рівнях, ці джерела би не включилися – і ми мали би те, що були мали у жовтні: непокритий дефіцит і погодинні графіки відключень електроенергії. Але у березні дефіциту не було,попри на руйнування (а вже у квітні, разом із жовтневими ціновими обмеженнями, повернулися і графіки).

Скасування низьких цінових обмежень у березні 2026 не призвело до космічного зростання цін (в деякі години вони навіть упали), але дозволила в певні періоди забезпечити нашу країну (відносно дорожчою) електроенергією, чого не вдавалося зробити у жовтні. А обмеження максимальних цін просто не дозволяють країні залучити резервні (хоч і більш дорогі) джерела енергії, коли є така необхідність.

Чи дійсно цінові обмеження – це добро для бізнесу?
Якщо би у березні 2026 діяли жовтневі цінові обмеження, то ціни на електрику все одно би були вищими порівняно з жовтнем (інфляцію і руйнування джерел електрики ніхто не відміняв, як показує приклад вечірніх піків). Можна припустити, що середня оптова ціна у березні була би на 7,7% (або на 0,5 грн/кВт-год) вищою за жовтневу (див. зростання цін у вечірні піки). Фактична ж оптова ціна березня була вищою за жовтневу на 1,0 грн/кВт-год. Тобто, подорожчання електрики через «зняття» цінових обмежень склало: 1,0 – 0,5 = 0,5 грн/кВт-год. І по факту ці 0,5 грн – це плата за відсутність блекаутів у березні.

Чи висока це плата?
Уявимо, що жорсткі цінові обмеження би діяли у березні, що давало би бізнесу економію в 0,5 грн на кіловат-годині. Тоді для малих бізнес-споживачів Києва ціна електрики була би 12,4 грн за грн/кВт-год з ПДВ (замість березневих 13 грн).

Але таке здешевшання супроводжувалося би віяловими відключеннями електрики, і відповідно необхідністю тимчасово зачинятися, або вмикати генератор.

Електроенергія з генератора – це вже 30 грн/кВт-год. Так, якщо би генератор заміняв електрику з мережі у 5% часу роботи бізнесу, то середній чек за електрику за місяць був би вже 13,3 грн за кВт-год (при 10% часу – усі 14,2). Це вже дорожче за «необмежену» ціну в 13 грн.
via Олександр Паращій, керівник з досліджень Concorde Capital

@costukraine