ШІ поки що майже не вплинув ні на зайнятість, ні на продуктивність. Парадокс сорокарічної давнини - Fortune
Скорочений текст:
Штучний інтелект поки що не дав того економічного ефекту, який йому обіцяли. Саме тому економісти дедалі частіше згадують «парадокс продуктивності» Роберта Солоу: нову технологію видно всюди, крім статистики продуктивності. У 1987 році він так описував комп’ютерну революцію, яка тоді не принесла очікуваного стрибка ефективності. Сьогодні, схоже, щось подібне відбувається і з ШІ.
Попри гучний ажіотаж, реальний вплив ШІ на бізнес поки що виглядає дуже скромно. Дослідження Національного бюро економічних досліджень, яке охопило 6 тисяч CEO, фінансових директорів та інших топменеджерів у США, Британії, Німеччині та Австралії, показало: майже 90% компаній не побачили суттєвого ефекту ШІ ні для продуктивності, ні для зайнятості за останні три роки. Хоча близько двох третин керівників кажуть, що використовують ШІ, у середньому йдеться лише про 1,5 години на тиждень. А чверть опитаних узагалі не застосовують його на роботі.
Це виглядає особливо показово на тлі того, що 374 компанії з S&P 500 активно згадували ШІ під час звітних дзвінків і здебільшого говорили про нього в позитивному ключі. Але між риторикою та макроекономічним результатом поки що зберігається великий розрив. Інвестиції у ШІ у 2024 році перевищили $250 млрд, однак у даних про зайнятість, інфляцію та продуктивність прорив поки що майже не видно.
Водночас очікування бізнесу залишаються високими. Керівники прогнозують, що в найближчі три роки ШІ додасть 1,4% до продуктивності та 0,8% до випуску. Але поки це радше віра в майбутній ефект, ніж уже зафіксований результат. Дослідження дають суперечливу картину: одні бачать мінімальне прискорення, інші — більш помітний приріст, але точно не такий, як обіцяли технокомпанії.
Є й пояснення, чому ефект поки слабкий. По-перше, регулярне використання ШІ зростає, але довіра до його корисності падає. По-друге, надмірне застосування може навіть шкодити. Дослідження Boston Consulting Group показало: коли працівники використовують до трьох інструментів ШІ, вони відчувають зростання продуктивності. Але якщо таких інструментів чотири або більше, продуктивність, за самооцінкою, падає — люди частіше скаржаться на втому, «туман у голові» та дрібні помилки.
Показово й те, що IBM цього року вирішила утричі збільшити набір молодих працівників. Логіка проста: якщо надто aggressively автоматизувати базові завдання, у майбутньому компанії можуть залишитися без нормального резерву менеджерів середньої ланки. Тобто навіть бізнес, який найбільше вкладається в технології, не готовий покладатися лише на ШІ.
Втім, це ще не означає, що ШІ переоцінений остаточно. Економісти припускають, що його ефект може розвиватися за J-кривою: спочатку — розчарування і слабкі результати, а потім — різке прискорення. Так уже було з комп’ютерною революцією: спершу продуктивність не зростала, але в 1990-х і 2000-х технології все ж дали відчутний ефект. Тож головне питання зараз не в тому, чи існує ШІ як продукт, а в тому, чи зможе бізнес навчитися справді вбудовувати його у свої процеси. Саме це, а не сам факт наявності чатботів і моделей, і визначить його реальну економічну цінність.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою