Уряд запровадив нульову квоту на експорт брухту

Згідно з заявою галузевої спілки "Укрметалургпром", останніми роками обсяги експорту металобрухту з України зростали рекордними темпами. Це суттєво погіршувало безпекову ситуацію у вітчизняній металургійній галузі, збільшувало дефіцит сировини на внутрішньому ринку та порушувало стабільність роботи металургійних комбінатів. Державі вигідно залишати весь металобрухт всередині країни, металургійні підприємства, переробляючи сировину, виробляють готову продукцію, приносять валютну виручку від її експорту та забезпечують грошові надходження до бюджетів усіх рівнів. "Укрметалургпром" привітав рішення уряду, назвавши його "державницьким".

Поставки до країн ЄС де-факто стали схемою, завдяки якій експортери брухту уникали сплати на користь української держави вивізного мита у розмірі €180/т, оскільки українська сировина реекспортувалася через країни ЄС до Туреччини та Індії. Держбюджет щорічно недоотримував кілька мільярдів гривень податків, меткомбінати страждали від дефіциту брухту, а стратегічну сировину вивозили за кордон на користь конкурентів українських металургів.

Президент "Укрметалургпрому" Каленков навів останні експертні підрахунки, згідно з якими одна тонна металобрухту, переробленого в Україні на сталь, генерує на користь держбюджету приблизно 14–15 тис. грн податків. "Експортери брухту, працюючи переважно в тіні, сплачують державі з кожної тонни в межах 100 грн. Тимчасове обмеження експорту – це надважливе питання виживання України та забезпечення фронту всім необхідним", - зазначив Каленков.

Актуальність переробки брухту як сировини для декарбонізації промисловості всередині країни зросла після запровадження ЄС із 1 січня механізму вуглецевого коригування на кордоні (CBAM), тобто мита на вуглецевомісткі продукти, зокрема сталеві вироби. Металобрухт допоможе українським металургам виплавляти сталь із меншим обсягом викидів CO₂.

@donbusinessukr