Європейський "зелений податок" загрожує українській сталеливарної промисловості

CBAM – це фактично "вуглецевий податок" на імпорт продукції з високим рівнем викидів CO₂. Він запрацював із початку 2026 року і вже одразу вплинув на ринок. Для українських виробників наслідки виявилися болючими – додатковий збір становить $60–90 за тонну сталі, тому європейські клієнти почали скасовувати контракти, і ринок ЄС, який був ключовим, різко скоротився.

Гендиректор "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявив, що лише за перший квартал було втрачено близько 300 тис. тонн замовлень. "Щойно клієнти дізналися про додатковий збір, вони скасували всі замовлення", – зазначив він. Падіння попиту швидко перейшло в реальні втрати – зупинку частини виробництва, скорочення щонайменше 3400 робочих місць, відсутність альтернативних ринків збуту.

Проблеми відчувають і інші гравці, зокрема Метінвест, які також орієнтуються на європейський ринок. Формально CBAM має екологічну мету – стимулювати "зелену" трансформацію промисловості. Але на практиці європейські виробники отримують конкурентну перевагу, оскільки імпорт із країн із "бруднішою" енергетикою дорожчає, і ринок ЄС стає більш закритим. У галузі стверджують, що механізм працює не лише як кліматичний інструмент, а й як захист внутрішнього ринку Європи.

Українські компанії не виступають проти екологічних стандартів, але просять тимчасове звільнення від CBAM або спеціальний механізм для воюючої країни. Серед пропозицій – спрямовувати ці "вуглецеві платежі" у спеціальні фонди, які допоможуть модернізувати українські заводи, створять попит на європейські "зелені" технології.

@donbusinessukr